Борацит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борацит
Boracit mineralogisches museum bonn.jpg
Загальні відомості
Хімічна формула 8[Mg6B14O26Cl2]
Ідентифікація
Колір білий, зелений, сірий або безбарвний
Сингонія ромбічна
Спайність немає
Твердість за шкалою Мооса 7
Блиск скляний
Питома вага 2,9—3

Бораци́т (рос. борацит, англ. boracite, нім. Boracit) — мінерал, хлороборат магнію каркасної будови.

Склад і властивості[ред.ред. код]

Склад: 8[Mg6B14O26Cl2].

Містить (%): MgO — 31,4; B2О3 — 62,5; Cl — 7,9.

Сингонія ромбічна. При темпаратурі понад 265 °C — кубічна.

Спайності немає.

Твердість 7.

Густина 2,9—3.

Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого.

Колір білий, зелений, сірий або безбарвний.

Утворюється в евапоритах разом з галітом, ангідритом, гіпсом. Другорядне джерело бору.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • борацит залізистий (відміна борациту, яка містить до 36 % FeO);
  • борацит марганцевий (відміна борациту з невеликою кількістю марганцю);
  • альфа-борацит (1 — ромбічна низькотемпературна модифікація борациту; стійка при звичайній температурі вище 265 °C переходить у борацит. 2 — те саме, що борацит);
  • бета-борацит (те саме, що борацит).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]