Бордо
| Бордо Bordeaux |
|
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | Аквітанія |
| Жиронда | |
| Округ | Бордо |
| Код INSEE | 33063 |
| Поштові індекси | 33000, 33100, 33200, 33300, 33800 |
| Координати | 44°50′19″N 0°34′42″W / 44.838611° пн. ш. 0.578333° зх. д.Координати: 44°50′19″N 0°34′42″W / 44.838611° пн. ш. 0.578333° зх. д. |
| Висота | 1 - 42 м.н.р.м. |
| Площа | 49,36 км² |
| Населення | 239 157 (2010-01-01) |
| Густота | 4845,16 ос./км² |
| Розташування | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Ален Жюппе (Alain Juppé) 2006 - 2014 |
| Офіційна сторінка | |
Бордо́ (фр. Bordeaux) — місто та муніципалітет на південному заході Франції, адміністративний центр регіону та історичної області Аквітанія та департаменту Жиронда. Населення — 239 157 осіб (2010)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 500 км на південний захід від Парижа.
Зміст |
Історія [ред.]
Місто Бордо було засноване кельтами в 3 столітті до н. е. В давнину поселення носило назву Бурдігала, лат. Burdigala (імовірно басксько-аквітанського походження). При римлянах тут процвітала торгівля. У 276 місто було розграбоване вандалами. Надалі варвари неодноразово нападали на Бордо (вандали в 409, вестготи в 414 і франки в 498).
З VI століття місто увійшло до складу Франкської держави. Внаслідок династичних шлюбів, у 12-15 ст. Бордо перебувало під англійським впливом. Після битви під Кастильоном 1453 місто повернулося у склад Франції. В 16 ст. Бордо набуло ваги, коли стало центром торгівлі цукром і рабами з Вест Індії, на додаток до традиційного вина.
Бордо підтримувало Фронду, і було остаточно ефективно приєднане до Французького королівства 1653, коли Луї XIV увійшов у місто.
18 сторіччя було золотим віком для міста. Багато будинків в діловій частині міста, числом понад 5000, і набережна були зведені саме в цей час. Віктор Гюґо казав про місто: «Візьміть Версаль, додайте Антверпен, і ви отримаєте Бордо». Під час масштабної реконструкції міст за часів Наполеона ІІІ Бордо був взятий як взірець архітектури псевдо-середньовіччя, і саме цією архітектурою пишаються сьогодні французи у Парижі.
Французький уряд перебирався у Бордо під час війни 1870 року, І ті ІІ Світових воєн.
Туризм [ред.]
Бордо розташоване на берегах річки Гаронни, за 32 км від узбережжя Атлантичного океану. Комітет ЮНЕСКО вніс історичний центр міста Бордо, який називається Порт Місяця (Porte de la Lune), в список світової спадщини за унікальність міського ансамблю. Дев'яте за величиною місто Франції починалося з римського торгового поста, а згодом, впродовж 300 років належало англійцям, які немало вплинули на стиль і смак Бордо і околиць. Багато з крупних шато в місті і навколо нього досі належать англійцям, і багато шато відкриті для відвідин.
Старий Бордо сконцентрований навколо кварталу Святого Петра, від якого розходяться вузькі вулиці і де в ряд розташовані старі церкви і розлогі садиби з балконами з кованого заліза і аркадами. Останніми роками ведеться багато реставраційних робіт, але, не зважаючи на це, багато вулиць все ще виглядають дещо застарілими. Одним з найпишніших свідків минулої слави Бордо є Гранд-Театр, побудований на місці римського храму. Його фасад прикрашений величезним портиком з колонами, увінчаним 12 музами і граціями. Неподалеку розташована еспланада Кенконс, що займає майже 12 гектарів. Це робить її найбільшою площею такого роду в Європі. На меншій за розміром, але на красивіший площі — Бурс, розташований фонтан Трьох Грацій, а сама площа граничить з набережною Гаронни. Через річку перекинутий Кам'яний міст, побудований під час іспанських кампаній Наполеона. Серед найбільших соборів Бордо варто відзначити готичну церкву Сен-Мішель і собор Сен-Андре. Навколо останнього розташовані музеї міста, найпримітнішим з яких є Музей Витончених Мистецтв, що зібрав прекрасну колекцію творів Рейнольдса, Тіциана, Рубенса, Матісса і Марці.
Бордо прикрашений унікальними пам'ятниками архітектури, серед яких залишки римського амфітеатру (3 століття), романсько-готична церква Сен-Серен (11-13 століть), Сент-Круа (12-13 століть) і собор Сент-Андре (середина 12 — початок 14 століття), а також готичні церкви Сент-Елалі (12-14 століть) і Сен-Мішель (14-16 століть). Віяло вулиць, що склалося в середні віки, веде до майдану Біржі в закруті річки Гаронна. У 18 столітті вони доповнився регулярною мережею вулиць і площ, які визначили сучасну зовнішність Бордо з його набережними і класицистичними будівлями, такими як Великий театр (1773—1780 року) і мерія (1773—1784 року).
Сам регіон славиться головним чином своїми винами, що отримали визнання у всьому світі. Виноробство нерозривно пов'язане з історією Бордо. Ось вже майже два тисячоліття виноградники є формуючим чинником в житті бордолезців. Місто Бордо знаходиться в центрі найбільшого району виноградників, що займають близько 120 тисяч гектарів родючої землі. На цій території розташовані тисячі шато, десятки приватних і кооперативних винних льохів і півсотні торгових домів. Їх вина входять до числа найпрестижніших у світі — Петрю, Ікем, Мутон Ротшильд, Шеваль Блан, Про Бріон.
Щороку три мільйони туристів відвідує місто.
Сучасність [ред.]
За урядовою програмою міністерства оборони Франції в місті зводиться найпотужніший у світі лазер — Laser Megajoule, для дослідів в галузі лазерних та плазмових технологій. Інвестиції до 2009 сягнуть 2 млрд євро, а місто стане найбільшим осередком і концентрацією фахівців з лазерної оптики в Європі.
Близько 20 000 мешканців міста трудяться в аерокосмічній галузі, серед інших в місті розташовані підприємства Dassault, EADS.
Порт щороку приймає і відправляє 9 млн тонн вантажу.
У Бордо є сучасна трамвайна мережа (відкрита 21 грудня 2003 року президентом Франції Жаком Шираком.
Персоналії [ред.]
- Альбер Марке — відомий художник Франції 20 століття.
Демографія [ред.]
Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 108 123 | 16 165 | 21 459 | 36 824 | 21 825 | 10 437 | 1413 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 124 150 | 14 731 | 26 455 | 35 630 | 25 967 | 17 500 | 3867 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка [ред.]
У 2007 році серед 171111 осіб у працездатному віці (15-64 років) 115302 були активні, 55809 — неактивні (показник активності 67,4%, у 1999 році було 66,0%). З 115302 активних працювали 98503 особи (50013 чоловіків та 48490 жінок), безробітних було 16799 (8397 чоловіків та 8402 жінки). Серед 55809 неактивних 34960 осіб було учнями чи студентами, 7713 — пенсіонерами, 13136 були неактивними з інших причин[7].
У 2008 році у муніципалітеті числилось 111575 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 211516,5 особи, медіана доходів виносила 18 901 євро на одного особоспоживача[8].
Сусідні муніципалітети [ред.]
Галерея зображень [ред.]
-
міст Ейфеля (або шлюз Сант-Жан), у 1900 році
-
Палац де ля Бурс із трамваєм
-
CUB, знаходиться в кварталі Меріадек
-
Пляс де ля Бурс (біржа) День річки у 2007
-
Греція на руїнах Місолон'ї Ежена Делакруа - Музей образотворчого мистецтва
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Bordeaux |
Див. також [ред.]
- Список муніципалітетів департаменту Жиронда
- 384 Бурдігала - астероїд, названий латинською назвою міста.
Примітки [ред.]
- ↑ «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Процитовано 12 січня 2013.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ «Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui». site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 22 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ «Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007)». Insee. Процитовано 22 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ «Recensement de la population au 1er janvier 2006». Insee. Процитовано 22 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ «Emploi et population active 1999 et 2007» [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007] (фр.). INSEE. Процитовано 5 травня 2011. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ «Revenus fiscaux des ménages en 2008» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році] (фр.). INSEE. Процитовано 25 травня 2011. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
||||||||
|
||||||||
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Вересень 2007) |
