Бордо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бордо Bordeaux |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна: | Франція |
|||
| Регіон: | Аквітанія | |||
| Засноване: | 3 ст. до н.е. | |||
| Населення - місто: - агломерація: |
230600 (2007 р) 800000 (2007 р) |
|||
| Площа міста | 49,36 км² | |||
| Поштові індекси | 33000-33300, 33800 | |||
| Телефонний код: | +33- | |||
| Географічні координати: | ||||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.bordeaux.fr/ | |||
| Мер міста | Ален Юпп (фр. Alain Juppé) |
|||
Бордо́ (фр. Bordeaux) — місто на південному заході Франції, центр історичної області Аквітанія і сучасного департаменту Жиронда. Розташоване на берегах Гаронни, відоме своїми традиціями і успіхами в області виноробства. Населення налічує 215 363 меш. (1999).
[ред.] Історія
Місто Бордо було засноване кельтами в 3 столітті до н. е. В давнину поселення носило назву Бурдігала, лат. Burdigala (імовірно басксько-аквітанського походження). При римлянах тут процвітала торгівля. У 276 місто піддався розграбуванню з боку вандалів. Надалі варвари неодноразово нападали на Бордо (вандали в 409, вестготи в 414 і франки в 498).
З VI століття місто увійшло до складу Франкського держави. В наслідок династичних шлюбів, у 12-15 ст. Бордо перебувало під англійським впливом. Після битви під Кастильоном 1453 місто повернулося у склад Франції. В 16 ст. Бордо набуло ваги, коли стало центром торгівлі цукром і рабами з Вест Індії, на додаток до традиційного вина.
Бордо підтримувало Фронду, і було остаточно ефективно приєднане до Французького королівства 1653, коли Луї XIV увійшов у місто.
18 сторіччя було золотим віком для міста. Багато будинків в діловій частині міста, числом понад 5000, і набережна були зведені саме в цей час. Віктор Гюґо казав про місто: «Візьміть Версаль, додайте Антверпен, і ви отримаєте Бордо». Під час масштабної реконструкції міст за часів Наполеона ІІІ Бордо був взятий як взірець архітектури псевдо-середньовіччя, і саме цією архітектурою пишаються сьогодні французи у Парижі.
Французький уряд перебирався у Бордо під час війни 1970 року, І ті ІІ Світових воєн.
[ред.] Туризм
Бордо розташований на берегах річки Гаронни, в 32 км. від узбережжя Атлантичного океану. Комітет ЮНЕСКО вніс історичний центр міста Бордо, який називається Порт Місяця (Porte de la Lune), в список світової спадщини за унікальність міського ансамблю. Дев'яте за величиною місто Франції починалося з римського торгового поста, а згодом, впродовж 300 років належав англійцям, що немало вплинули на стиль і смак Бордо і околиць. Багато з крупних шато в місті і навколо нього до цих пір належать англійцям, і багато шато відкриті для відвідин.
Старий Бордо сконцентрований навколо кварталу Святого Петра, від якого розходяться вузькі вулиці і де в ряд розташовані старі церкви і значні особняки з балконами з кованого заліза і аркадами. Останніми роками проводилися багато реставраційних робіт, але, не дивлячись на це, багато вулиць все ще виглядають дещо застарілими. Одним з найпишніших показників минулої слави Бордо є Гранд-Театр, побудований на місці римського храму. Його фасад прикрашений величезним портиком з колонами, увінчаним 12 музами і граціями. Неподалеку розташована еспланада Кенконс, що займає майже 12 гектарів, що робить її найбільшою площею такого роду в Європі. На меншій за розміром, але на красивіший площі — Бурс, розташований фонтан Трьох Грацій, а сама площа граничить з набережними Гаронни. Через річку перекинутий міст Петра, побудований під час іспанських кампаній Наполеона. Серед важливих соборів Бордо варто відзначити готичну церкву Сен-Мішель і собор Сен-Андре. Навколо останнього розташовані музеї міста, найпримітнішим з яких є Музей Витончених Мистецтв, що зібрав прекрасну колекцію творів Рейнольдса, Тіциана, Рубенса, Матісса і Марці.
Бордо прикрашений унікальними пам'ятниками архітектури, серед яких залишки римського амфітеатру (3 століття), романський-готична церква Сен-Серен (11-13 століть), Сент-Круа (12-13 століть) і собор Сент-Андре (середина 12 — почало 14 століть), а також готичні церкви Сент-Елалі (12-14 століть) і Сен-Мішель (14-16 століть). Віяло вулиць, що склалося в середні віки, ведуть до майдану Біржі в закруті річки Гаронна, в 18 столітті вони доповнився регулярною мережею вулиць і площ, які визначили сучасну зовнішність Бордо з його набережними і класицистичними будівлями, такими як Великий театр (1773—1780 року), мерія (1773—1784 року).
Сам регіон славиться головним чином своїми винами, що отримали визнання у всьому світі. Виноробство нерозривно пов'язане з історією Бордо. Ось вже майже два тисячоліття виноградники є формуючим чинником в житті бордолезців. Місто Бордо знаходиться в центрі найбільшого району виноградників, що займають близько 120 тисяч гектарів родючої землі. На цій території розташовані тисячі шато, десятки приватних і кооперативних винних льохів і півсотні торгових домів. Їх вина входять до числа найпрестижніших в світі — Петрю, Ікем, Мутон Ротшильд, Шеваль Блан, Про Бріон.
Щороку три мільйона туристів відвідує місто.
[ред.] Сучасність
За урядовою програмою міністерства оборони Франції в місті зводиться найпотужніший в світі лазер — Laser Megajoule, для дослідів в галузі лазерних та плазмових технологій. Інвестиції до 2009 сягнуть 2 млрд євро, а місто стане найбільшим осередком і концентрацією фахівців з лазерної оптики в Європі.
Близько 20 000 мешканців міста трудяться в аерокосмічній галузі, серед інших в місті розташовані підприємства Dassault, EADS.
Порт щороку приймає і відправляє 9 млн тонн вантажу.
У Бордо є сучасна трамвайна мережа (відкрита 21 грудня 2003 року президентом Франції Жаком Шираком.

