Борислав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борислав
Борислав герб.png Борислав прапор.png
Герб Борислава Хоругва Борислава
Стелла при в'їзді у Борислав зі сторони Трускавцяust
Стелла при в'їзді у Борислав зі сторони Трускавцяust
Борислав
Борислав на мапі Дрогобицького району
Борислав на мапі Дрогобицького району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Бориславська міськрада
Код КОАТУУ 4610300000
Засноване 19 березня 1387 р.
Статус міста з 1906 року
Населення 35040 (01.01.2011)[1]
Агломерація Дрогобицька агломерація
Площа 37 км²
Густота населення 947 осіб/км²
Поштові індекси 82300
Телефонний код +380-3248
Координати 49°17′21″ пн. ш. 23°25′08″ сх. д. / 49.28917° пн. ш. 23.41889° сх. д. / 49.28917; 23.41889Координати: 49°17′21″ пн. ш. 23°25′08″ сх. д. / 49.28917° пн. ш. 23.41889° сх. д. / 49.28917; 23.41889
Висота над рівнем моря 308-641 м[Джерело?] м
Водойма Річки, струмки Тисмениця, Раточинка, Лошань, Ропний, Понерлянка
Назва мешканців малахи - не історична, а літературна (художня) назва[2]
Міста-побратими м. Кросно, м. Валбжих та ін. (Польща)
День міста Друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Борислав
До станції 2 км
До обл./респ. центру
 - фізична 90 км
 - залізницею 115 км
 - автошляхами 95 км
До Києва
 - фізична 526 км
 - залізницею 610 км
 - автошляхами 600 км
Міська влада
Адреса 82300, Львівська область, місто Борислав, вул. Шевченка, 42
Веб-сторінка www.boryslavmvk.gov.ua
Міський голова Фірман Володимир Стахович

Борисла́в (пол. Borysław; рос. Борислав; англ. Boryslav; нім. Boryslau, Borislaw) — місто обласного підпорядкування Львівської області. Розташоване на півдні центральної частини Дрогобицького району, на річці Тисмениця. На сході межує з містом Трускавець, на півночі — містом Дрогобич, на півдні з селом Опака та на заході — з селом Попелі . До складу Бориславської міської ради входить також бальнеологічний курорт смт Східниця.

Борислав — історичне населене місце із збереженим історичним ареалом та традиційного характеру даного середовища. Єдине місто в світі яке розташоване на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищі з численними джерелами мінеральних і лікувальних вод.

Географія[ред.ред. код]

Будівля міської адміністрації
6-поверхова будівля міського поштамту. Довгий час, до зведення 9-поверхового будинку біля 3ї школи, була найвищою у Бориславі

Розташування та рельєф[ред.ред. код]

Місто розташоване у передгір'ї і на північно-східних схилах Українських Карпат (Східні Бескиди) та у міжгірних улоговинах на річці Тисмениця. Борислав — це єдине місто у світі, яке виросло на промисловому нафто-озокеритному та газовому родовищі. Перепад висот в місті дуже значний: від 308 до 641 метрів над рівнем моря.

Через Борислав протікають притоки Тисмениці — потоки Раточинка, Крушельниця, Безіменний, Ропний, Понерлянка, Лошань та інші, які під час повеней сильно розливаються, завдаючи значних збитків місту.

Поблизу Борислава розташований Національний парк «Сколівські Бескиди». Функціонують Бориславське і Східницьке лісництва. Навколо міста переважають буково-ялицеві ліси.

На території міста розташовані два об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області:

(занесені до списку зг. Рішення Львівського облвиконкому від 9 жовтня 1984 № 495).

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Борислава відноситься до помірно-континентального. На утворення погоди має вплив морське повітря, створюючи взимку потепління і сильну хмарність та сніжність, а влітку прохолоду і дощ. Натомість, континентальне повітря приносить спеку влітку і морози взимку. Меншу роль відіграють тропічні та арктичні повітряні маси.

Середньорічна температура +7,6 °C робить клімат Борислава схожим до клімату кавказьких курортів, зокрема до Кисловодська +7,7 °C. Найгарячіші місяці у Бориславі — липень і серпень з середньомісячною температурою близько +18 — +22 °C. Найхолоднішим вважається січень −4,1 °C. Навесні переважно тепло. Середня температура за три весняні місяці коливається в районі +14 °C. Середня температура восени становить — близько +12 °C.

Середньорічні суми опадів для Борислава не виходять за межі 759–820 мм. Найбільша кількість опадів у Бориславі припадає на період кінця весни і літо (особливо червень і липень), а найменше — взимку.

Для Борислава характерна висока вологість повітря (взимку — 71-81%, влітку — 83%) і понижений атмосферний тиск, який коливається протягом року в рамках 725–742 мм рт. ст. Висока вологість особливо відчутна зранку і ввечері, вдень вона наближається до оптимальної. А тому, незважаючи на високу температуру повітря, зранку і ввечері відносно прохолодно. Періоди з найвищим рівнем відносної вологості — серпень-жовтень, з найнижчим — квітень-травень. Кількість туманних днів не перевищує 20-25 на рік. Приблизно стільки ж днів з грозами. Середня кількість хмарних днів у році — 99, ясних та сонячних — близько 98. Найбільша хмарність спостерігається у листопаді, найменша — у липні-вересні[3].

Надра[ред.ред. код]

З геологічної точки зору місто Борислав розташоване на площах Бориславо-Покутського покриву. Поблизу Борислава знаходяться родовища нафти , газу, озокериту, менілітових сланців, піску, гіпсу, солі. Існують також і 10 джерел мінеральних вод типу «Нафтуся».

Населення[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Поряд з Бориславом у I тисячолітті до н. е. на скельній групі Камінь поблизу села Урич функціонувало язичницьке святилище. Вчені виявили 270 петрогліфів. У ІХ-ХІІІ ст. на цих скелях існував могутній дитинець Тустань.

Сучасний Борислав знаходиться на території старовинних поселень— Борислава, Бані Котівської, Губич, Мразниці, Тустанович (назва від Тустані), які від другої половини XIX ст. швидко розбудовувалися і на початку XX ст. злилися в одне місто.

Перша писемна згадка про Борислав— у грамоті польської королеви Ядвіґи від 19 березня 1387 р. За першим поділом Польщі (1772) Борислав у складі Східної Галичини потрапив під владу Габсбургів (згодом— Австрійська (Австро-Угорська) імперія).

Від середини XIX ст. Борислав став відомим промисловим центром видобутку та переробки нафти, озокериту і газу.

Бориславське родовище озокериту (відкрите 1854 р. львівським промисловцем Робертом Домсом)— одне з найбільших у світі за запасами та рівнем видобутку. У другій половині XIX ст. бориславський озокерит використано для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю між Європою і США. У 1861 р. видобуток нафти відбувався за допомогою свердловин, пробурених Р. Домсом.

Промислова розробка бориславського нафтового родовища розпочалася у 60-х роках XIX ст. і досягла апогею 1909 року (становила 5% світового видобутку нафти).

31 грудня 1872 р. у Бориславі введено в експлуатацію залізницю.

На відміну від більшості міст та містечок Галичини, де владу Західноукраїнської Народної Республіки було встановлено 1 (рідше — 2, 3) листопада 1918 року, поляки утримували владу у місті до 10 листопада. На жаль, не удалось уникнути при цьому кровопролиття.[6]

Постановою Ради Міністрів Польщі від 20 травня 1930 року до Борислава були приєднані навколишні поселення, що утворили сучасний Борислав, а 26 липня 1933 року— формально затверджені нові міські права.

До 21 травня 1959 р. Борислав був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, приєднаної в цей день до Львівської області.

Історія євреїв у Бориславі[ред.ред. код]

Робочими, зайнятими на нафтових промислах, були майже виключно євреї[Джерело?], і єврейське населення Борислава швидко зростало. У 1890 році у Бориславі проживало 9047 євреїв. Наприкінці 19 століття підприємства почали закриватися, і деякі євреї залишали Борислав. У 1908 році у Бориславі було 5950 євреїв. У 1939 році в місті було близько тринадцяти тисяч євреїв.

У вересні 1939 року за пактом Молотова-Ріббентропа Борислав був зайнятий радянськими військами. Усі єврейські партії, політичні та громадські організації були заборонені.

1 липня 1941 року Борислав був окупований німецькими військами. Більша частина єврейського населення Борислава не встигла евакуюватися, тож згодом німцями було утворено гетто. У 1941 р. німецькими окупантами було розстріляно біля 1000 євреїв. 6 серпня 1942 р. кілька тисяч євреїв були вивезені в табір смерті Белжець. У 1943 році гетто було ліквідовано і було розстріляно близько 700 євреїв. Із близько 1500 осіб було сформовано трудовий табір нафтопереробного заводу. У гетто Борислава та трудовому таборі діяла підпільна група на чолі з інженером М. Марепольцем. Група змогла знищити на нафтопереробному заводі велику кількість сировини і готової продукції. У квітні 1944 року трудовий табір було ліквідовано. У червні-липні 1944 року останні євреї, що залишилися в Бориславі, були вивезені в концтабори Плашув і Аушвіц[7].

У 19421943 р. у лісах під Бориславом діяв єврейський партизанський загін Армії Людової під командуванням Д. Ерльбаума. Загін складався з євреїв, що втекли з гетто.

У 1944 р. близько двохсот євреїв повернулося до Борислава, але до 1946 р. більшість євреїв покинули місто. У 1970 р. в Бориславі налічувалося близько трьох тисяч євреїв. Відповідно до Всеукраїнського перепису 2001 р. євреї в Бориславі не проживають.[8]

Економіка[ред.ред. код]

Панорама м. Борислава. Нафтові вежі. Поштова листівка 1920-ті рр.

Провідна галузь промисловості міста — нафтогазовидобувна. Бориславське промислове родовище озокериту (відкрито у 1854 році) одне з найбільших у світі за запасами та рівнем видобутку. В другій половині XIX ст. бориславський озокерит використано для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю між Європою і США. У 1861 році видобуток нафти відбувався за допомогою свердловин. Промислова розробка нафтового родовища розпочалась у 60-х роках XIX ст. і досягла апогею у 1909, що становило на той час 5% світового видобутку нафти та перше місце із видобутку озокериту.

У 1873 році у Бориславі було 12000 ям-криниць (так звані «дучки»), з яких видобутком нафти і озокериту займалися 75 великих та 779 малих підприємств, де працювало 10500 робітників.

Перспективи розвитку Бориславського родовища пов'язані з пошуками нафти на глибині понад 3000 м, впровадженням нових методів збільшення нафтовіддачі порід.

Сьогодні нафта, яка добувається в Бориславі, надходить на Дрогобицький нафтопереробний завод, а нафтовий газ — на Бориславський газопереробний завод.

31 грудня 1872 у Бориславі було введено в експлуатацію залізницю.

Сучасне нафтове виробництво

Інші галузі представлені 19 промисловими підприємствами та підприємствами малого бізнесу. Серед них експериментальний ливарно-механічний (обладнання для нафтогазової промисловості, бітумогумової мастики) завод, радіоелектронної медичної апаратури, Інтер-Синтез, Етол-Україна та інші; фабрики: взуттєва, швейна, МПП «Галич». Автотранспортні підприємства міста: автоколона «Львівавтотранс», ПП «Транспортник», «Карсан».

Про розвиток промисловості у Бориславі розповідали письменники: Іван Франко — збірник «Борислав» (1877), прозові твори, повісті: «Boa constrictor» (1878), соціальний роман «Борислав сміється» (1881), до важливіших творів Івана Франка з фольклору належить «Дещо про Борислав» (1882). Численні нариси та оповідання написав Стефан Ковалів.

Транспортне сполучення[ред.ред. код]

Через Борислав проходять шосейні шляхи Дрогобич-Східниця, Трускавець-Самбір (Р131). З обласним центром Львовом сполучення здійснюється через шосейні дороги А270, Р131, Р132, Е471, М06, М17. Від Борислава до Дрогобича прокладена залізниця, котра, в основному, діє як вантажна.

Залізничне сполучення між Дрогобичем та Бориславом існувало з часів Австро-Угорщини до 50-х років XX століття. У 1994 році було відновлено рух приміського потяга цим маршрутом. Двічі на добу між містами курсував потяг з двох вагонів. 9 грудня 2003 року Львівська залізниця з економічних причини скасувала рух поїзда між Дрогобичем та Бориславом.

Борислав має регулярне автобусне автобусне сполучення з Стебником (інтервал 9 хвилин), Дрогобичем (інтервал 30 хвилин) та Східницею (інтервал 1 година). У приміському сполученні також є автобуси на такі населені пункти: Трускавець, Свидник, Залокоть, Підбуж, Майдан, Кропивник, Сопіт, Зубриця, Довге. Міжміське сполучення представлене автобусами на Львів, Самбір, Трускавець, Турку, Стрілки й Орів[9].

Екологія[ред.ред. код]

Нафтовидобувні качалки у Бориславському міському парку.2009 р.

Станом на 2004 рік Борислав входив до числа шести найзеленіших міст України. Площа зелених насаджень на одного мешканця міста тут становила 69,8 м² (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 кв. м).

У той самий час місто потерпає від забруднення навколишнього середовища нафтою та продуктами її переробки. Нафта потрапила не тільки в повітря, а сконцентрована в колодязях, ярах, підземних водах і стала не тільки отруйною, але і пожежнонебезпечною[10]. Також високий рівень загазованості приземного шару атмосфери — тобто наявність в повітрі виробничих зон та місць проживання людей значних концентрацій газоподібних вуглеводнів природного походження (метану, етану, пропану, бутану та інших вуглеводнів метанового ряду) є однією з сучасних екологічних проблем Борислава[11].

З метою збереження, відновлення і відтворення цінних букових і ялицевих лісів природного походження поблизу Борислава у 1989 р. організовано Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориславський».

Культурне життя та побут[ред.ред. код]

Вхід до центрального парку
Бориславський міський палац культури (нафтовиків). Збудований ще за Польщі. Нині перебуває у катастрофічному стані.

Колись…[ред.ред. код]

У радянські часи…[ред.ред. код]

У радянські часи культурне життя міста, в основному, було зосереджене:

У парку було введено до ладу нові дитячі атракціони, каруселі, збудовано Літній театр, щорічно в останню неділю серпня проводилися Свята Квітів.

На стадіоні проводилися товариські матчі з футболу, змагання зі стрільби з лука «Прикарпатська стріла» (організатором був майстер спорту зі стрільби з лука Тарас Бандера), інші спортивні та культурні заходи.

Сьогодні[ред.ред. код]

У місті Бориславі— 9 загально-освітніх шкіл, санаторна школа-інтернат, спецшкола-інтернат, державна гімназія загальноосвітнього профілю, Мала Академія Наук, Бориславський медичний коледж, Бориславський професійний ліцей, 13 дошкільних закладів, дитячий будинок, 5 лікувальних установ, понад 27 аптек.

Діють 12 спортивних залів, 2 стадіони, 9 стрілецьких тирів, 2 ДЮСШ, 2 футбольні клуби, 2 гірськолижні траси; 4 народні будинки «Просвіта», дитяча школа мистецтв, міський Палац культури, Будинок школяра, 8 бібліотек, кінотеатр, телерадіотранслятор, кабельне телебачення, народний часопис «Нафтовик Борислава», радіоредакція «Слово», 3 друкарні; 21 релігійна громада (16 релігійних споруд).

Народний хор «Лемківська студенка» (засновано 1990 р., звання 1995 р.). Народний театр при Палаці культури нафтовиків.

Міський історико-краєзнавчий музей. Музей нафтової і газової промисловості України НГВУ «Бориславнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» та 5 кімнат-музеїв.

У Бориславі діє 56 громадських спілок, товариств, об'єднань, асоціацій, благодійних фондів та організацій; 27 осередків політичних партій. Працює Бориславське лісництво в складі якого є Заказник місцевого значення «Бориславський»

Бібліотеки та бібліотечна діяльність[ред.ред. код]

В Бориславську централізовану бібліотечну систему на базі центральної міської бібліотеки для дорослих входять міські бібліотеки для дорослих та міські бібліотеки для дітей з єдиним книжковим фондом і централізованим господарським керівництвом. Книжковий фонд Бориславської міської централізованої бібліотечної системи становить близько 183 тис. примірників. Література універсального характеру — українською, російською та іншими іноземними мовами. Україномовних видань в фонді документів налічується до 50%.

Бібліотеки міста Борислава щорічно обслуговують біля 15 тис. користувачів, в тому числі дітей — 5 тис., юнацтва — 4 тис. Їм видається близько 280 тис. примірників документовидань. Частка україномовних становить 72%.

До складу централізованої бібліотечної системи входять міська бібліотека для дорослих, міська бібліотека для дітей та 5 бібліотек-філій в різних мікрорайонах міста. Користувачів обслуговують 26 бібліотечних працівників, 14 з яких мають повну вищу освіту і 12 — базову вищу освіту.

В проведенні масових заходів та популяризації літератури бібліотеки централізованої бібліотечної системи тісно співпрацюють з учнівським та педагогічними колективами загальноосвітніх шкіл міста, медичним коледжем, професійним ліцеєм, Будинком дитячої та юнацької творчості, спецшколою інтернатом, державною гімназією, засобами масової інформації, органами місцевої влади, громадсько-політичними організаціями, Почесними громадянами міста.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятники: Т. Шевченку (1940 р.), І. Франку (1958 р.), А. Міцкевичу (1898 р.), С. Бандері (1998 р.), пам'ятний знак «Хрест Свободи» або «Скасування панщини 15 травня 1848 р.» (1998 р.), пам'ятна таблиця винахіднику промислової нафтопереробки в Україні 1853 р. Йогану Зегу (07.09.2007 р.) та ін.

Пам'ятки архітектури та мистецтва: в районі Губичі при головній дорозі стоять деревяні церкви [http://decerkva.org.ua/2drohobB.html Святого Івана Хрестителя (1879) та Покрова Пресвятої Богородиці (1902), а в районі Тустановичі, при виїзді до Трускавця стоїть цвинтарна деревяна церква Перенесення мощів святого Миколая (1899)[13], Храм Успення Пресвятої Богородиці (1929) з вітражами П. Холодного (1931).

Соціальні проблеми[ред.ред. код]

Попри те, що через територію міста протікає кілька десятків потічків та річечок, місто відчуває катастрофічну нестачу питної води у міській мережі. Кілька десятків років вода у місті подавалася за графіком, і час подачі води постійно скорочувався.

Ще однією з найболючіших соціальних проблем є безробіття. Хоча офіційний показник безробіття становить 8%[14], значна частина (за деякими оцінками до 25%) мешканців працездатного населення виїхала на заробітки за кордон, переважно в Італію та Португалію.

Персоналії[ред.ред. код]

У місті народились:

Працювали:

Працюють:

Згадка Борислава у сучасній культурі[ред.ред. код]

Іван Франко присвятив свій твір «Борислав сміється» подіям на нафтових промислах Бориславщини.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Незалежний культурологічний часопис «Ї»
  3. Енциклопедична довідка про місто Борислав
  4. а б Encyclopedia of Ukraine
  5. Національний склад населення / Львівська область
  6. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 39
  7. Стаття «Борислав» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
  8. http://www.eleven.co.il/article/10707
  9. Борислав автостанція (АС) . Розклад автобусів
  10. Екологічна ситуація в Україні
  11. Геохімічний контроль стану загазованості повітряного басейну м. Борислав із застосуванням матеріалів дистанційного зондування Землі: Звіт про створення НТП (заключний). — ЦАКДЗ ІГН НАН України. — Київ, 2002. — 100 с.
  12. http://www.akolada.org.ua/index.php?dep=&page=bibl/statti/ukrmus
  13. Дерев'яні церкви Львівщини
  14. Аркадій ЧОРНИЙ «Високий замок» 10.11.2003

Джерела[ред.ред. код]

Статті[ред.ред. код]