Борисов (місто)
| місто Борисов біл. Барысаў |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Центральна міська площа | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Область | Мінська область | ||||
| Район | Борисовський район | ||||
| Перша згадка | 1102 | ||||
| Населення | 150,0 тисяч | ||||
| Площа | 45,97 км² | ||||
| Телефонний код | +375-177 | ||||
| Географічні координати | 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д.Координати: 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. | ||||
Борисов (біл. Бары́саў) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення - 150 тис. мешканців (1999). Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва—Мінськ) станції, пристань на р. Березині. Стародавнє місто, відоме вже у 12 столітті. Сучасний Борисов — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості. Медичне та педагогічне училища.
Населення [ред.]
- 1959 — 59,3 тис. мешканців
- 1970 — 84 тис. мешканців
- 1997 — 154,3 тис. мешканців
- 2009 — 150,0 тис. мешканців.
Історія міста [ред.]
У білорусько-литовських літописах місто Борисов згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентьевському літопису відноситися лише до 1127 р., а в Іпатьевському до 1128 р., як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.
Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисов входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. В кінці XIII століття Борисов увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблинськой Унії, Борисов аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави - Речі Посполитої.
Чисельні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисов. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайло, Жигимонта і Свидригайло майже повністю зруйнували місто. У російсько-польську війну 1654-1667 рр. його кілька разів займали то росіяни, то поляки. Серйозно постраждав він і в роки Північної війни 1700-1721 рр.
До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисов увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 р. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.
22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита - герб Мінський. У нижній - герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.
Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. У 1812 р. загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисов, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», - писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.
Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї - перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.
У листопаді 1917 р. в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 р. місто окуповане німецькими, а в 1919-1920 рр. - польськими військами. З 1924 р. Борисов - центр району.
На початку липня 1941 в районі Борисов проходили наполегливі бої між 1-ою Московською дивізією РККА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, в яких загинули більше 33 тисяч людей.
У боях за звільнення Борисова в 1944 відрізнилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисовських». На землі Борисова 29 чоловік стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста - орден Вітчизняної воїни.
Після звільнення від німецько-фашистських загарбників, Борисов швидко розвивався і зростало його населення.
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
|
|||||||||||||
