Борис Трайковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Трайковський
Борис Трајковски
мак. Борис Трајковски
Борис Трайковський Борис Трајковски
Борис Трайковський
Борис Трајковски
2-й Президент Республіки Македонії
19 листопада 1999 — 26 лютого 2004
Попередник Кіро Глігоров
Наступник Бранко Црвенковський
Народився 25 червня 1956(1956-06-25)
Струмиця, Республіка Македонія, Югославія Югославія
Помер 26 лютого 2004(2004-02-26) (47 років)
Мостар, Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Відомий як політик
Громадянство Північна Македонія Північна Македонія
Національність македонець
Alma mater Університет св. Кирила і Мефодія
Політична партія ВМРО-ДПМНЄ
У шлюбі з Вілма Трайковська
Діти 2 дітей
Професія юрист
Релігія Методизм
Нагороди
Knight Grand Cross with Collar of the Order of Merit Великий хрест ордена «За заслуги перед Польщею»

Борис Трайковський (мак. Борис Трајковски; нар. 25 червня 1956, Струмиця — пом. 26 лютого 2004, Мостар, Боснія і Герцеговина) — другий президент Республіки Македонії.

Біографія[ред. | ред. код]

Борис Трайковський народився поблизу міста Струмиця в Соціалістичній Республіці Македонія, в родині методистів. В 1980 році закінчив юридичний факультет Університету імені Кирила і Мефодія у Скоп'є. Після чого вирушає вивчати теологію до США, де одружився і став протестантським священиком. Працював головою юридичного відділу великої будівельної компанії.

Зі здобуттям республікою незалежності в 1992 році, розпочав політичну діяльність. Трайковський приєднався до прихильників незалежності Македонії — Демократичної партії македонської національної єдності та Всемакедонської революційної організації, котру очолював відомий поет Любчо Георгієвський. Він став його радником з зовнішньополітичних питань. В 1997 році Трайковського обирають головою районної адміністрації муніципалітету Кісела Вода — адміністративної одиниці Скоп'є. В 1998 році обійняв посаду заступника міністра закордонних справ Македонії. До 1998 року, очолюючи в своїй партії комісію з зовнішньої політики, став першим радником лідера партії Любчо Георгієвського.

На президентських виборах в листопаді 1999 року Трайковський переміг лише у другому турі завдяки підтримці албанської меншини, яка становить значну частину населення Македонії. Трайковського сприймали як молодого лідера з прозахідними симпатіями та непоганими міжнародними зв'язками. Під час кризи в Косові 1999 року Трайковський звинуватив НАТО в ігноруванні етнічної напруги в Македонії, до якої прибули 300 тисяч албанських біженців з Косова. Як президент Трайковський незмінно наполягав на мирному вирішенні македонсько-албанських розбіжностей усередині його країни та розбудові поліетнічної системи демократії. Всупереч нападкам націоналістів, у серпні 2001 року він підписав мирну угоду з албанськими бойовиками, добився внесення до Конституції змін, якими албанцям відводилася більша роль у суспільному та державному житті. Трайковський був рішучим прихильником членства Македонії в НАТО та ЄС.

За президентства Трайковського Українсько-македонські відносини набули особливого розвитку. Україна поставляла Македонії військову авіатехніку, ремонтувала танки. В серпні 2001 року президент Трайковський прилітав до Києва на святкування десятої річниці Незалежності.

Трайковський загинув 26 лютого 2004 року. Літак президента, що летів на міжнародну конференцію країн-донорів Боснії і Герцеговини, розбився о восьмій ранку за місцевим часом у горах Боснії. Літак врізався в гору за умов хмарності, дощу та густого туману[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]