Борна кислота
| Борна кислота | |
|---|---|
Структурна формула
|
|
Кристали борної кислоти
|
|
| Назва за IUPAC | Борна кислота |
| Ідентифікатори | |
| KEGG | D01089 |
| SMILES |
B(O)(O)O
|
| InChI |
1/BH3O3/c2-1(3)4/h2-4H
|
| Властивості | |
| Молекулярна формула | H3BO3 |
| Молярна маса | 61,83 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Біла кристалічна речовина |
| Густина | 1,435 г/см3 |
| Тпл | 170,9 °C |
| Ткип | 300 °C |
| Розчинність (вода) | 2,52 г/100 мл (0 °C) 4,72 г/100 мл (20 °C) 5,7 г/100 мл (25 °C) 19,10 г/100 мл (80 °C) 27,53 г/100 мл (100 °C) |
| Кислотність (pKa) | 9,24 |
| Структура | |
| Геометрія | Рівносторонній трикутник |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | 2660 мг/кг, орально (криса) |
| Класифікація ЄС | |
| R-фрази | R60 R61 |
| S-фрази | S53 S45 |
| NFPA 704 | |
| Температура спалаху | не запалюється |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Бо́рна кислота́ (ортобо́рна кислота́) Н3ВО3 — слабка неорганічна кислота. Білі кристали, малорозчинні у воді при кімнатній температурі і значно більше у гарячій воді. При нагріванні борна кислота втрачає воду, утворюючи спочатку метаборну кислоту (НВО2), потім тетраборну (Н2В4О7) і, нарешті, борний ангідрид (В2О3); при розчиненні у воді з цих сполук знову утворюється борна кислота. У природі борна кислота зустрічається у вигляді мінералу — сасоліну.
Зміст |
Застосування [ред.]
Борна кислота широко використовується у медицині як слабкий антисептичний засіб: у вигляді 1—2%-ного водного розчину — для промивання ран та слизових оболонок статевих органів; у порошку — для лікування носа й вуха; у спиртових розчинах і мазях — для лікування шкіри. Крім того, борну кислоту застосовують для дублення шкіри, у виробництва скла, виготовленні деяких фарб та емалей.
Використання в ядерних реакторах [ред.]
Борну кислоту, її водний розчин використовують у ядерних реакторах з водою під тиском (водо-водяні реактори). У цьому типі реакторів водний розчин борної кислоти використовується як сповільнювач нейтронів внаслідок вмісту у кислоті елементу — Бору. У природі елемент бор має два ізотопи — В10 (20 % вмісту) та В11 (80 % вмісту). Для сповільнення нейтронів використовують високий абсорбційний коефіцієнт для термічних нейтронів ізотопу В10, що і використовують для управління ядерною реакцією та її потужністю у реакторі. При цьому проходять наступні ядерні перетворення (реакції) -

Виготовлення [ред.]
Борна кислота була вперше виготовленна Вільгельмом Хомбергом (1652–1715) з бури, під дією неорганічних кислот, і було дано назву sal sedativum Hombergi («заспокійлива сіль Хомберга»).
- Na2B4O7·10H2O + 2 HCl → 4 B(OH)3 [or H3BO3] + 2 NaCl + 5 H2O
Залягання [ред.]
Незв'язана кислота зустрічається в деяких вулканічних районах, таких як Тоскана, Ліпарські острови і Невада. Її також можна виявити в складі багатьох мінералів (бура, борацит і колеманіт). Наявність борної кислоти та її солей було найдено в морській воді. Вона також знаходиться в рослинах і майже у всіх фруктах.
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

