Боровиковський Володимир Лукич
| Володимир Лукич Боровиковський рос. Владимир Лукич Боровиковский |
|
 Портрет В.Л. Боровиковського роботи Бугаєвського-Благодатного |
|
| Дата народження | 24 липня (4 серпня) 1757 |
|---|---|
| Місце народження | Миргород |
| Дата смерті | 6 (18) квітня 1825 (67 років) |
| Національність | українець |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Жанр | живописець, портретист, іконописець |
| Навчання | Петербурзька Академія мистецтв |
Володи́мир Лýкич Боровикóвський (* 24 липня (4 серпня) 1757, Миргород — †6 (18) квітня 1825) — український та російський художник-живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795).
Зміст |
Біографія [ред.]
Володимир Лукич Боровиковський народився 4 серпня за старим стилем чи 22 липня за новим 1757 в Миргороді у сім'ї козака Луки Івановича Боровиковського (Боровика). Спеціальності, як і брати Василь, Іван, Петро і Дем'ян, вивчився у батька — іконописця.
У рідному Миргороді В.Боровиковський жив і працював понад 30 років, з 1774 року служив у Миргородському козачому полку — за полковою ієрархією був значковим товаришем.
Переїхавши до Петербурга (кінець 1780-х pp.), очевидно, працював під керівництвом Д.Г. Левицького.
З 1795 року — академік, з 1802 — радник Академії мистецтв.
Художня творчість [ред.]
Рання творчість Боровиковського зв'язана з традиціями українського живопису 18 століття (релігійні картини в Київському музеї українського мистецтва, портрет полковника П. Я. Руденка у Дніпропетровському художньому музеї та ін.).
Великим успіхом користувались його мініатюри й портрети, особливо жіночі (портрети М.І. Лопухіної, 1797, Третьяковська галерея; В. І. Арсеньєвої, Російський музей в Петербурзі). В цих портретах, сповнених елегійного настрою, самітна постать жінки зображається в стані мрійного замислення на фоні «сільського пейзажу».
У великих парадних портретах А. Б. Куракіна і Павла І поєднується живописна майстерність а яскравою та переконливою характеристикою особи. Катерину II (1795, Рос. музей в Ленінграді) Боровиковський намалював звичайною старою жінкою в хатньому одязі на прогулянці в парку.
Боровиковський нерідко звертається до образів простих людей —подвійний портрет служниць архітектора Львова « Дашенька та Лізонька », портрет торжковської селянки Христини (бл. 1795), портрет селянина, названий «Алегорія зими» (ост. десятиліття 18 ст.).
В останній період творчості під впливом патріотичного піднесення, викликаного Вітчизняною війною 1812, В. Боровиковський в створюваних тоді портретах М.І. Долгорукої, А.Л. Сталь, І.А. Безбородька (брата засновника Ніжинського ліцею О.А.Безбородька) та ін. прагнув передати благородство, людську гідність, героїчність. Строгішою стає композиція портретів Боровиковського, чіткішим пластичне моделювання персонажів.
До золотого мистецького фонду належать ікони роботи Боровиковського для головного іконостасу Казанського собору, Троїцького собору Олександро–Невської Лаври в Петербурзі, Покровської церкви на Чернігівщині тощо.
Загалом Володимир Боровиковський створив близько 200 портретів своїх сучасників, написав чимало ікон. Його твори зберігаються в багатьох музеях Росії та України.
Експонування творів і пам'ять [ред.]
Окремі твори Боровиковського зберігаються в музеях Києва: Національному художньому музеї і музеї російського мистецтва.
В 2000-х рр. у рідному місті В.Боровиковського Миргороді одну з вулиць було названо ім'ям митця, а наприкінці 2008 року в центрі міста на вулиці Миколи Гоголя було відкрито пам'ятник славетному землякові роботи скульптора Миколи Мірошниченка, з нагоди чого відбулися урочистості за участю представників обласної та міської влади, громадськості, автора монумента та меценатів увічнення пам'яті В.Боровиковського та ін. відомих миргородців[1].
В Полтаві один з бульварів мікрорайону Огнівка також носить ім'я Володимира Боровиковського.
Галерея портретів В.Л. Боровиковського [ред.]
-
Катерина II на прогулянці в Царськосельскому парку, 1794
-
Портрет Д.Г. Левицького, 1796
-
Портрет Є.А. Архарової, 1820
-
Дашенька та Лізонька, сентименталізм, 1794 р.
-
Французька письменниця Мадам де Сталь в останні роки життя,Третьяковська галерея
-
Княжни Гагаріни, Анна і Варвара, 1802 р.
-
Російський імператор Олександр І.
.jpg)
Виноски [ред.]
- ↑ Василь Неїжмак Митець із козацького роду. У Миргороді відкрили пам’ятник художнику Володимиру Боровиковському // «Україна Молода», № 224 за 25 грудня 2008 року
Джерела і посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Vladimir Borovikovsky |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Боровиковський Володимир Лукич
- Василь Неїжмак Митець із козацького роду. У Миргороді відкрили пам’ятник художнику Володимиру Боровиковському // «Україна Молода», № 224 за 25 грудня 2008 року
- Боровиковський В. Л. російський і український художник, портретист.
