Бородянка

смт Бородянка
Герб
Бородянська районна рада
Країна	Україна
Область/АРК	Київська область
Район/міськрада	Бородянський район
Рада	Бородянська селищна рада
Код КОАТУУ:	3221055100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	1190
Статус	із 1957 року
Площа	км²
Населення	▲12980 (01.01.2011)
Поштовий індекс	07800 — 07805
Телефонний код	+380 4577
Географічні координати	050.646 0029.92150°38′45″ пн. ш. 29°55′14″ сх. д.50.645833° пн. ш. 29.920556° сх. д. 50.645833, 29.920556
Водойма	р. Здвиж
Відстань
Найближча залізнична станція:	Бородянка
До станції:	3 км
Селищна влада
Адреса	07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, 230
Карта
Бородянка
Бородянка

Бородя́нка — селище міського типу в Київській області, адміністративний центр Бородянського району.

Історія

Вперше згадується у 1190 р. як поселення Козятичі, спалене пізніше монголо-татарами. Наступна згадка відноситься до 1509 р., у грамоті шляхтичам Макаревичам на с. Бородянку.

Відповідно до краєзнавчих матеріалів встановлено:

«Бородянка — містечко на лівій стороні ріки Здвиж, за 5 верст від Києва та 8-ми нижче села Нова Гребля. Жителів проживає (на 1864р): православних 1400, римських католиків 9, євреїв 284.

У 1783 році проживало 1290 одних росіян. Резиденція поміщика Ламберта Осиповича Понятовського і його контори, що розпоряджається його маєтками.

До Бородянського маєтку в наш час^[Коли?] зараховуються села: Дружня, Загальці та села: Качали, Песківка, Галенка і Нова Буда з 29669 десятинами землі.

Власникові крім цього маєтку, належить село Салькове у Переяслівському повіті і третій частині доходів Шендерівського маєтку. У Бородянці знаходиться крім двох водяних млинів полотняний і шкіряний заводи, а у всьому Бородянському маєтку нинішнім власником заведено чотирипільне раціональне господарство, з багатьма удосконаленнями у технології землеробства.

Бородянкою володів гетьман Виговський, але в 1660 році 31 грудня, цар Олексій Михайлович подарував це містечко сукупно із селами: Загальці, Нова Гребля, Мосани і Красносільє (за Прип'яттю) Києво-Михайлівському монастиреві. Проте, Польський уряд не визнав пожалувань, зроблених російськими монархами, тому ці маєтки було силою віднято від монастиря, не без кровопролиття, як звичайно відбувалось у ті часи. У листі Палія до гетьмана Мазепи, наведеному у Венички, сказано, що в 1693 році на другий день свята Різдва Христова, поляки винищили в містечку Бородянка багато люду, трупами услали землю.

З половини минулого століття Бородянка з околишніми селищами до самого Горностайполя належала Євстафію Потоцькому — чеснику коронному, а потім Вінцентію Потоцькому коронному підкоморію.

До кінця століття Бородянський маєток після короткого перебування у власності відомого Моршковського (президент цивільної палати у Житомирі був блискучий юрист), був проданий Савицькій, від якої в 1820 році був куплений батьком дійсного власника Ламбертом Понятовським, а після його смерті маєток перейшов у спадщину згідно з родинними правами Йосипу Шембеку.

Недалеко біля Бородянки на дорозі до Берестянки є могила де захоронено 18 юнаків поляків, що загинули у сутичці з поліцією в 1863 році у Бородянці (Загін з 200 молодих поляків під керуванням Ольшанського направлявся з Києва до Польщі щоб взяти участь у повстанні проти Росії).»

Галерея

• 

  Бородянська селищна рада

• 

  Будинок зв'язку

• 

  Бородянський районний будинок культури

• 

  Каплиця в парку в центрі Бородянки

Інтернет-ресурси

• Інтернет-форум Бородянки

Джерела та література

• Похилевич Л. І. Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври, 1864.
• Ричка В.М. Формування території Київської землі. Київ: Наукова думка, 1988.
• Облікова картка