Бородянський район
| Бородянський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: | Київська | ||||
| Код КОАТУУ: | 3221000000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▲ 57 152 (на 1.10.2011) | ||||
| Площа: | 934 км² | ||||
| Густота: | 61.1 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4577 | ||||
| Поштові індекси: | 07800—07899 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Бородянка | ||||
| Селищні ради: | 5 | ||||
| Сільські ради: | 19 | ||||
| Смт: | 5 | ||||
| Села: | 42 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Леніна, 331 | ||||
| Веб-сторінка: | Сторінка на сайті ОДА | ||||
| Голова РДА: | Кунець Ігор Степанович | ||||
| Голова РР: | Котенко Василь Вікторович | ||||
Бородя́нський райо́н — район у Київській області України. Район розташований у західній частині області, утворений в 1923 році. Площа 0,9 тис. км². Станом на 01.01. 2002 року в районі проживає 57,8 тис. чол. Районний центр — Бородянка.
Зміст |
[ред.] Природа
Поверхня — моренно-зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина.
Корисні копалини, до яких належать суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегельні глини, мають місцеве використання. Граніт та базальт виходів на поверхню не мають, видобування цих порід для потреб будівельної промисловості не проводиться. Залізні руди займають невеликі площі, поклади малі за потужністю, не видобуваються.
Ріки басейну Дніпра — Здвиж, Тетерів та Пісчанка. Споруджено 33 ставки (загальна площа водного дзеркала — 53,5 га). Грунти дернові слабо та середньопідзолисті, піщані і глинисто-піщані, подекуди супіщані, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, лучно — болотні. Площа лісів — 40,5 тис. га (сосна, дуб, береза, осика, вільха). Насаджено 320 га лісосмуг та заліснень, 31,2 тис. га пісків.
[ред.] Історія
Перші археологічні знахідки на території району датуються пізнім палеолітом (20-25 тис. р. до н. е.) В 1150 р. в Іпатієвському літописі вперше згадуються ріки Тетерів, Здвиж.
В 1793 році Бородянський край увійшов до складу Київської губернії Російської імперії. У 1866 р. утворено Бородянську волость, у склад якої входили 15 сіл, 12 хуторів та 1 фільварок.
На початку 20 століття введено в експлуатацію залізницю Київ—Ковель. На території району з'явились три залізничні станції — Немішаєве, Клавдієво (названі на честь начальника Пд. — Зах. Залізниці К. С. Немєшаєва), Тетерів.
В 30-х роках в районі було відкрито 9 відділень зв'язку, створено міську телефонну мережу.
На кінець 60-х років населення району досягло 54,8 тис. чол., налічувалось 17 промислових підприємств, 3 радгоспи і 13 колгоспів, 11 середніх, 14 восьмирічних та 6 початкових шкіл.
В 1963 р. в райцентрі відкрито сільське профтехучилище.
В цьому ж році Бородянський район був ліквідований. Територія і населені пункти були приєднані до Макарівського району та Ірпінської міськради.
Відродився район у 1967 році.
В 1986 р. внаслідок катастрофи на ЧАЕС район віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, всі жителі отримали статус потерпілих 4 категорії.
[ред.] Екскурсійні об'єкти
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела
- офіційний сайт Київської облдержадміністрації
- офіційний сайт Бородянського регіону
- Облікова картка Бородянський район
 Населені пункти Бородянського району |
||
|---|---|---|
| Смт: | Бабинці • Бородянка • Клавдієво-Тарасове • Немішаєве • Пісківка | |
| Села: | Берестянка • Блиставиця • Бондарня • Буда-Бабинецька • Вабля • Великий Ліс • Вишняки • Волиця • Гай • Галинка • Діброво-Ленінське • Дружня • Жовтневе • Загальці • Здвижівка • Качали • Коблицький Ліс • Коблиця • Козинці • Красний Ріг • Луб'янка • Майданівка • Мигалки • Микуличі • Мирча • Михайленків • Небрат • Нова Буда • Нова Гребля • Нове Залісся • Новий Корогод • Озера • Озерщина • Пилиповичі • Пороскотень • Поташня • Раска • Стара Буда • Тальське • Торф'яне • Шибене • Язвинка | |
|
||||||||||
