Борона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Борона́ — знаряддя для поверхневого обробітку ґрунту і догляду за сільськогосподарськими рослинами.

Борони поділяють:

  • за конструкцією робочих органів — на зубові і дискові;
  • за використанням — на борони загального і спеціального призначення (садові, лучні та ін.);
  • за видом тяги — на кінні і тракторні (тракторні борони бувають причіпні і навісні);
  • за навантаженням, яке припадає на робочий орган, — на важкі, середні і легкі зубові борони та на важкі і звичайні дискові борони.
Зубова борона

У зубових боронах робочими органами є загострені на нижньому кінці прямі сталеві зуби квадратного, круглого, прямокутного або ромбовидного перерізу, а також зуби у вигляді лап (борони з лапчастими зубами) або плоских зігнутих пружин (пружинні борони). З'єднання зубів з рамою може бути жорстким, шарнірним (сітчасті борони) і пружинним (пружинні і полільні борони).

Дискова борона

Випускаються борони, у яких зуби обертаються (ножові обертові борони). Робочий орган дискової борони являє собою сферичний увігнутий сталевий диск, який встановлюють під певним кутом до лінії руху (кут атаки). Насаджені на один квадратний вал диски утворюють батареї, яких в одній бороні може бути 2 або 4. Якщо батареї розташовані в один ряд, то борони називають однослідними, а якщо в два ряди, то — двослідними.

У сільськогосподарському виробництві поширені тракторні навісні борони всіх типів, при використанні яких відпадає потреба в причіплювачах. Зубові борони застосовують для вирівнювання і розпушування верхнього шару ґрунту, розбивання грудок, боронування посівів, знищення ґрунтової кірки, а дискові борони — для лущення стерні, розробки важких і задернілих ґрунтів тощо.

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми