Борсіппа
Координати: 32°23′31″ пн. ш. 44°20′30″ сх. д. / 32.3919972° пн. ш. 44.3416889° сх. д.
Борсіппа, Барсірра (шум. Ba-ad-DUR-si-a-ab-ba або Badursiabba («Ріг моря»), акадськ. 1) Barzipa, 2) Tintir IIkum-KI' («Другий Вавілон»), 3) Kinnir, Kinunir («Місце боротьби»), сьогоднішній Бірс-Німрод (Birs Nimrud), в честь міфічного царя Німрода, — важливе давнє місто Шумеру і Вавілонії
.
Місто розташоване за 20 км від Вавілону і знаходиться поблизу великого озера, яке тоді називалося «морем» (тамту, tamtu), котре лежало на північному заході і також заході від міста. У південному напрямі була маленька затока озера, яка називалася рогом.[1]. Борсіппа безпосередньо лежала біля цієї затоки.
Зміст |
Історія [ред.]
В часи царя Вавілону Хаммурапі місто називалося Барсіпа (Barzipa). Для прослави в релігійних текстах місто у ті часи іменувалося як Другий Вавілон (Zweites Babylon) і як Місце Боротьби (Ort Kampfes). Імя (Besiedlungsspuren) застосовуються до Борсвппи в часи Третьої династії Ура (близько 2050–1950 до н. е.). Борсіппа була спочатку культовим центром бога Туті (Tutu), пізніше бога Набу (Nabu) У місті був споруджений храм Набу — Езіда («Будинок вічності»), а також зіккурат — Еуримінанки («Будинок семи владик неба і землі»), з основою розмірами у 82×82 м.к і, мабуть, така ж висота. Борсіппа вважалася містом нічного сонця, як пара Вавілону, який проголошувався містом денного сонця. Процесії здійснювалися в тісному узгодженні між жречеством обох міст. На їх Новий рік з Борсиппи до Вавілона по каналу Нар-Борсіппа доставляли статую бога Набу, головного бога Борсіппи.
З Вавілоном Борсіппа була зв'язана каналом. З текстів відомо, що місто було оточене стінами, яка мали ім'я «благо є її антураж», які частково збереглися і сьогодні. Стіни міста мали чисельні брами, які були вихідними і присвяченими відповідним «богам». Також між Борсіпою і Вавілоном існувала Дорога процесій. Розквіт міста припав на час нововавілонського царя Навуходоносора ІІ
В часи античного світу Борсвппа була посвячена Артеміді і Аполлону[2]. Borsippa була для виробництва Linnen знайомо[3].
Археологія [ред.]
Перші розкопки зікурату Борсіпи розпочалися в 1854 році завдяки Генрі Равлінзону.[4] Він особисто відкрив основні призми реставаного в часи Навуходоносора ІІ храму Набу.
Систематичні розкопки розпочав Хормусд Россам (Hormuzd Rassam) у 1879–1880 рр[5][6], Роберт Колдеве в 1901–1902 рр.[7]
У 1980 році розпочалися розкопки австрійських архиологів при організаційному управлінні Хельди Тренквальдер (нім. Helga Trenkwalder).
Археологічні дослідження протягом 1980–2000 проводилися нім. WilFrid Wil Allinger-Csollich , які концентрувалися на дослідження храму Езіди і зікурату.[8][9]
У роках 2001 і 2002 були дослідження в міській частині Борсіппи, біля прибережжя Kai Kaniuth. Роботи провадилися в час іракської війни, але вони хоч і переривалися але відновлювалися знову і знову. Було знадено безліч клинописних таблиць міста.
Велику і вражаючу руїну зікурату Набу, покритого пагорбом Бірс-Німрод спочатку прийняли за руїни Вавілонської вежі. Ця помилка виникла вже в часи написання Талмуду і унаслідок невірних даних вказаних Геродотом. Цей зікурат значно краще збережений, ніж його сестринська «вежа» у Вавілоні[10]. Сьогодні він все-таки ще має 50 метрів у висоту, хоча і служив століттями як місце для отримання готових цеглин.
В часи третьої іракської війни Борсіппа зазнала великих руйнувань.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ такий же титул, Золотий ріг" мав і Константинополь
- ↑ Strabo, Geographika 16,1,7
- ↑ Strabo, Geographika 16,1,7
- ↑ Henry C. Rawlinson, «On the Birs Nimrud, or the Great Temple of Borsippa», The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, vol. 18, pp. 1-34, 1861
- ↑ [1] Hormuzd Rassam, Asshur and the Land of Nimrod: Being an Account of the Discoveries Made in the Ancient Ruins of Nineveh, Asshur, Sepharvaim, Calah, [etc]…, Curts & Jennings, 1897
- ↑ J. E. Reade, « Rassam's Excavations at Borsippa and Kutha, 1879-82», Iraq, vol. 48, pp. 105–116, 1986
- ↑ Robert Koldewey. The excavations at Babylon, University of Michigan Library, 1914; Robert Koldewey, «Die Tempel von Babylon und Borsippa», WVDOG 15, Leipzig, 1911, ISSN 0342-118X
- ↑ W. Allinger-Csollich: Birs Nimrud I. Die Baukörper der Ziqqurat von Borsippa, ein Vorbericht. Baghdader Mitteilungen (BaM). Gbr. Mann, Berlin, vol. 22, pp. 383–499, 1991, ISSN 0418-9698
- ↑ W. Allinger-Csollich, Birs Nimrud II: Tieftempel-Hochtempel: Vergleichende Studien Borsippa — Babylon, Baghdader Mitteilungen, vol. 29, pp. 95-330, 1998, ISSN 0418-9698
- ↑ A. Kuhrt and S. Selwin-White, «Aspects of Seleucid Royal Ideology : The Cylinder of Antiochus I from Borsippa», Journal of Hellenic Studies 111 (1991:71-86)
Література [ред.]
- Robert Koldewey: Die Tempel von Babylon und Borsippa. Nach den Ausgrabungen durch die Deutsche Orient-Gesellschaft. Hinrichs, Leipzig 1911, (Wissenschaftliche Veröffentlichungen der Deutschen Orient-Gesellschaft WVDOG 15), (Ausgrabungen der Deutschen Orient-Gesellschaft in Babylon 1), (Auch Neudruck: Zeller, Osnabrück 1972, ISBN 3-535-00578-7).
- Wilfried Allinger-Csollich: Birs Nimrud I. Die Baukörper der Ziqqurat von Borsippa, ein Vorbericht. In: Baghdader Mitteilungen (BaM) 22, 1991, ISSN 0418-9698, S. 383–499.
- Dietz-Otto Edzard u. a.: Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archäologie Bd. 1. de Gruyter, Berlin 1993, ISBN 3-11-004451-X, S. 427–428
- Wilfried Allinger-Csollich: Birs Nimrud II. «Tieftempel» — «Hochtempel». Vergleichende Studien Borsippa-Babylon. In: Baghdader Mitteilungen (BaM) 29, 1998, ISSN 0418-9698, S. 95-330.
- G. Frame, The «First Families» of Borsippa during the Early Neo-Babylonian Period, Journal of Cuneiform Studies, vol. 36, no. 1, pp. 67-80, 1984
- John P. Peters, The Tower of Babel at Borsippa, Journal of the American Oriental Society, vol. 41, pp. 157-159, 1921
- Francis Joannes, Archives de Borsippa la famille Ea-Iluta-Bani : etude d'un lot d'archives familiales en Babylonie du VIIIe au Ve siecle av. J.-C, Droz, 1989
- Susan Sherwin-White, Aspects of Seleucid Royal Ideology: The Cylinder of Antiochus I from Borsippa, The Journal of Hellenic Studies, vol. 111, pp. 71-86, 1991
- Caroline Waerzeggers, The Carians of Borsippa, Iraq, vol. 68, pp. 1-22, 2006
- Caroline Waerzeggers, The Ezida temple of Borsippa Priesthood, cult, archives (Achaemenid History vol. 15), Leiden, 2010 ISBN 978-90-6258-415-4
|
||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||
