Боршна
| село Боршна | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Сухополов'янська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74080170060031208 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Перша згадка | 1600 (424 роки)[1] |
| Населення | 638 |
| Площа | 2,311 км² |
| Густота населення | 276,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17533 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°37′00″ пн. ш. 32°29′59″ сх. д. / 50.61667° пн. ш. 32.49972° сх. д.Координати: 50°37′00″ пн. ш. 32°29′59″ сх. д. / 50.61667° пн. ш. 32.49972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
112 м |
| Водойми | Удай |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17533, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Валки, вул. Незалежності, 29 |
| Карта | |
  Боршна | |
 Боршна | |
| Мапа | |
| |
Боршна́ — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 638 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади.
Село постраждало внаслідок геноциду української нації, проведеного урядом СССР 1932—1933 та, повторно, 1946—1947 роках.
Географія[ред. | ред. код]
Боршна — село Прилуцького району, Сухополов'янської сільської громади. Розташоване на р. Боршній (правій приток р. Удаю), за 11 км від райцентру і залізнич.ст. Прилуки, на автотрасі Київ-Суми.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Село входило до 1781року до Переволочанської сотні Прилуцького полку. а потім до Прилуцького повіта Чернігівського намісництва[3]
У 1862 році у селі володарському казеному та козачому Боршна була церква, капліця та 269 дворів де жило 1058 осіб[4]
Найдавніше знаходження на мапах 1869 рік[5]
У 1911 році у селі Боршна була церква Пророка Іллі[6][3], церковно-прихідська школа та жило 1427 осіб[7]
З 1917 — у складі УНР. Проте 1921 тут остаточно встановлено комуністичний режим. 1930, на початок масового терору проти самостійних господарників, у селі був 341 двір і півтори тисячі мешканців.
За даними історика Володимира Теліщака, за опір незаконним конфіскаціям комуністи депортували із села значну групу українців. Того ж року закрили Іллінську церкву та арештували священика Іоанна Лабунського. Після Великодня 1930 року у селі розгорнувся систематичний опір російській владі. Його детонатором стало побиття комуністами кількох жінок та спроби пограбування закритої Іллінської церкви. На початку червня Прилуцька залога ДПУ СССР змушена була вдатися до масових арештів. Під час цієї акції зафіксовані спорадичні перестрілки з групами опору.
1941 комуністи утекли із села. Тоді ж прилуцької тюрми звільнено отця Іоанна Лабунського, який знову відкрив церкву святого Іллі Пророка. Проте 1944 сільського пастора знову заарештовують і поміщують до ГУЛАГ СССР.
З 1991 — у складі держави Україна.
До 2020 року орган місцевого самоврядування — Валківська сільська рада.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,96% |
| російська | 1,72% |
| інші | 0,32% |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Вотчал Євген Пилипович — український ботанік, фізіолог рослин, академік АН УРСР.
- Одним із найвидатніших вихідців із села є Покотило Михайло Федорович (1906—1971) — відомий український актор та режисер.
- Потієнко Анатолій Юрійович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Кошуба Роман Максимович — Повний георг. кавалер. Кавалерійські війська. Взводний унтер-офіцер 3-го ескадрону 9-го гусарського Київського полку.[9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Шкоропад Д.О.,Савон О.А. (2018). Прилуччина: Енциклопедичний довідник.
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 90, 518 та 560 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562.
- ↑ именной указатель к сборникам "Георгиевский архив", Часть 1, Часть 2 и Часть 3, Екатеринбург, 2004. http://kdkv.narod.ru/92/GK-WW1.html. Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Боршна [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
