Борщів

Борщів
Герб Борщова
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Тернопільська область
Район/міськрада	Борщівський район
Код КОАТУУ	6120810100
Засноване	1456
Магдебурзьке право	1623
Статус міста	з 1939 року
Населення	▼11273 (01.01.2011)
Площа	3 км²
Поштові індекси	48700
Телефонний код	+380-35-41
Координати	048.801 0026.04248°48′05″ пн. ш. 26°02′32″ сх. д.48.801389° пн. ш. 26.042222° сх. д. 48.801389, 26.042222
Висота над рівнем моря	290 м
Водойма	Нічлава
День міста	24 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Борщів
До обл./респ. центру
- залізницею	118 км
- автошляхами	105 км
Міська влада
Адреса	48702., Тернопільська обл., м.Борщів, вул.Грушевського, 2
Міський голова	Башняк Іван Степанович

Борщі́в — місто, районний центр Тернопільської області. Розташоване на південному сході області, на лівому березі річки Нічлава — притоки Дністра.Населення — 11,4 тисяч осіб (2003). Залізнична станція. Автобусне сполучення від 1958. Відомий з 1456 р.

Походження назви

Назва, можливо походить від слова «борщівник» — високої трав'янистої рослини родини зонтичних, молоде листя і стебла якої вживають у їжу (до зелених борщів, салатів, юшок, щів) як приправу.

Наприкінці XV ст. почалися турецькі напади на Поділля, водночас почастішали набіги татар Кримського ханства. Легенда пояснює назву міста з тим, що мешканці містечка нібито втопили татарина в казані з борщем.

Історія

Передісторія

На місці Борщева існувало давньоруське укріплення. З 1199 поселення належало Галицько-Волинському князівству. Після 14 століття належало литовським та польським господарям.

Польський період

Перша пи­семна згадка — 1456 як власність шлях­тичів Дудинських.

У 1629 році Борщів одержав магдебурзьке право на самоврядування. Місто отримало свій герб — золотий сніп на тлі поздовжніх кольорових смуг. Тут часто проводилися ярмарки.

Наприкінці 16 ст. — на початку 17 ст. містом володіли магнати Єжи і Марцін Дидинські, потім — Константин Злотніцький. Протягом 11 років (1672—1683) володіють містом турки.

На початку 17 століття споруджувався замок, згодом перебудований на палац (не зберігся).

Австрійський період

Борщівська міськрада, січень 2007 року

У травні 1774 р. місто відвідав легендарний Олекса Довбуш. Перекази свідчать, що з допомогою прислуги опришки увірвалися до панського палацу. Пан на колінах просив помилування, давав викуп, але Довбуш напослідок йому промовив: «Не за маєтками твоїми я сюди прийшов, а по твою душу, аби ти людей більше не мучив».

Місто поперебувало під владою Польщі до її поділу, потім відійшло до Австрії в 1772.

1809—1815 перебував під владою Росії, після чого повернений до володінь Габсбургів, був центром повіту. Від 1882 діє тютюнно-ферментац. фабрикака. Працювали гуральня, броварня, цегельня, папірня.

1886 побудована церква Успіння Пресвятої Богородиці.

1891 заснована читальня «Просвіти», її організатор і перший голова — В. Дроздовський. Потім очолювали М. Дорундяк, А. Лу­нів, П. Смаль, о. Й. Малицький, В. Чировський, Й. Шалацький.

Від серпня 1914 до липня 1917 Борщів окупували російські війська.

Період Української революції

Під час Визвольних змагань тут зупинявся штаб Армії УНР під проводом Симона Петлюри. На початку липня 1919 у Борщів переїхав уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Від 27 липня до 15 вересня 1920 у Борщеві перебували війська Червоної Армії, був організований більшовицький ревком.

1920-ті-1940-ві

До вересня 1939 Борщів — повітове місто Тернопільського воєводства Польщі. Діяли приватна польська гімназія, польська та єврейська семирічні школи, українська двохрічна школа.

17 вересня 1939 ЧА знову вступила в місто.

Від 7 липня 1941 до 6 квітня 1944 Борщів перебував під німецькою окупацією. Звільнений 23 березня 1944 р. військами Першого українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької операції: 1 ТА — 44 гв. тбр (полковник Гусаковський Йосиф Іраклійович) 11 гв. тк (генерал-лейтенант т/в Гетьман Андрій Лаврентійович).

Пам'ятки

Петропавлівська церква

Є церква святого Івана Хрестителя (1994), церква святого Петра і Павла (2002), «фігу­ра» Ісуса Христа. Найдавніший борщівський храм на сьогодні — церква Успіння пресвятої Діви Марії, котра знаходиться у центрі міста, у ній — копія чудотворної ікони, а також Борщівської Божої матері у «чорній» вишиванці.

Збереглися залишки городища часів Київської Русі.

У приміській зоні — парк культури та відпочинку.

Замок

На початку 17 століття у Борщеві споруджено замок.

Переїжджаючи через місто 10 січня 1672 р. Ульріх Вердум записав у своєму щоденнику: «Оточують його непогані вали з землі і палісади». Потім його перебудували на палац. У 1763 р. на території замку зведено костел. А від замку залишилися ще величезні пивниці і підземні ходи.

Некрополі

Кладовище радянських воїнів, полеглих у ІІ світовій війні, розташоване у парку по вул. Шевченка.

Над братською могилою радянських воїнів здіймається фігура «Скорботної матері». За скульптурою на 9-ти мармурових плитах викарбувані прізвища воїнів, похованих у братській могилі та в 78 окремих похованнях. Списки осіб зберігаються в Борщівському райвійськкоматі.

Пам'ятники

Пам'ятник І.Франку

Пам'ятник Т.Шевченку

Краєзнавчий музей

Споруджені пам'ятники:

• Адаму Міцкевичу (1898),
• Івану Франку (1983),
• меморіал Слави (1975, реконструйовано 1985),
• Тарасу Шевченку (1991),
• мону­мент Борцям за волю України (1993),
• Лесі Українці,
• Михайлу Грушевському.

Соціальна сфера

Діють:

• три середні школи,в тому числі школа з гімназійними класами,
• дитяча музична школа,
• агротехнічний коледж,
• ПТУ,
• ДЮСШ,
• кінотеатр,
• Будинок культури,
• краєзнавчий му­зей,
• лікарня.

Промисловість

Підприємства:

• цукровий завод (1962),
• завод спиртних напоїв
• цегельний завод,
• сирзавод,
• фабрика канцелярних виробів «Поділ­ля».

Засоби масової інформації

Колишні періодичні видання:

• газета «Борщівський голос» — орган Державного повітового комі­саріату ЗУНР у м. Борщів. Виходила з лютого або березня 1919. У ЛНБ збережено 2 числа за 1919. Серед рубрик — «Урядовий відділ», «Оголошення».

Персоналії

На Борщівщині народилися:

• господарник, громадський діяч Богдан Вороблевський,
• діячі української емігра­ції в Америці:
  • драматург і поет Семен Ковбель,
  • психолог Б.Цимбалистий.
• мандрівник С.Вісьньовскі,
• графік Я.Гніздовський,
• вишивальниця Г.Герасимович,
• актор В.Юрчак,
• художник Л.Левицький,
• співак М.Старицький.
• композитор О.Шимко

Середні школи у місті закінчили:

• видатний письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Андріяшик (уродженець Королівки),
• директори:
  • В.Осадчук,
  • Я.Ризницький,
  • В.Скорохід,
• поет і літературо­знавець Олександр Астаф'єв.

Проживають:

• відома українська поетеса,кавалер ордена Княгині Ольги третього ступеня громадська діячка Ганна Костів-Гуска,
• Петро Довгошия,знаний публіцист, заслужений журналіст України, письменник, автор шести книг, голова товариства "ПРосвіта" на Борщівщині з 1989 року, ініціатор її відродження.
• Галина Онишко, заслужений працівник культури України, директор школи мистецтв
• журналістка письменниця, Марія Фафруник-Довгошия,редактор газети "Галицький вісник", авторка 7 книг віршів і прози
• Василь Стецько, художник, член Національної спілки художників України
  • С.Маковський,нині покійний, художник
  • М.Роженко, нині покійна, художниця
• К.Богуцька — одна з праведників народів світу

Тут працювали Лесь Курбас, брати Коссаки, Микола Горбаль, політв'язень і правозахисник,.

1896—1901 у Борщеві бували Іван Франко (1895), Михайло Грушевський, який брав участь у відкритті Народного дому, деякий час тут працював адвокат І.Калиновський, від 1914 року жила співачка Л.Петровичева.

Література

• Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
• Дуда І. Борщів: Путівник. — Т., 1989;
• Літопис Борщівщини: Науково-краєзнавчий збірник.— Борщів, 1992—2001. — Вип. 1-10.
• Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998

Посилання

У Вікіпедії є портал «Тернопільщина»

• Сайт міста Борщів
• Сайт міста Борщів
• Вірші про Борщів і села району, легенди Борщівського краю:«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
• Стаття Borszczów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I (Aa — Dereneczna) з 1880 року (пол.)
• Замки і Храми України
• Збірка світлин міста
• Borshchiv, Ukraine (англ.)
• До Борщева - з ложкою! // Урядовий кур'єр, 22.09.2010