Борщів
| Борщів | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | |||
| Район/міськрада | Борщівський район | ||
| Код КОАТУУ | 6120810100 | ||
| Засноване | 1456 | ||
| Магдебурзьке право | 1623 | ||
| Статус міста | з 1939 року | ||
| Населення | ▼11273 (01.01.2011)[1] | ||
| Площа | 3 км² | ||
| Поштові індекси | 48700 | ||
| Телефонний код | +380-35-41 | ||
| Координати | |||
| Висота над рівнем моря | 290 м | ||
| Водойма | Нічлава | ||
| День міста | 24 серпня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Борщів | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 118 км | ||
| - автошляхами | 105 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 48702., Тернопільська обл., м.Борщів, вул.Грушевського, 2 | ||
| Міський голова | Башняк Іван Степанович | ||
Борщі́в — місто, районний центр Тернопільської області. Розташоване на південному сході області, на лівому березі річки Нічлава — притоки Дністра.Населення — 11,4 тисяч осіб (2003). Залізнична станція. Автобусне сполучення від 1958. Відомий з 1456 р.
Зміст |
[ред.] Походження назви
Назва, можливо походить від слова «борщівник» — високої трав'янистої рослини родини зонтичних, молоде листя і стебла якої вживають у їжу (до зелених борщів, салатів, юшок, щів) як приправу.
Наприкінці XV ст. почалися турецькі напади на Поділля, водночас почастішали набіги татар Кримського ханства. Легенда пояснює назву міста з тим, що мешканці містечка нібито втопили татарина в казані з борщем[2].
[ред.] Історія
[ред.] Передісторія
На місці Борщева існувало давньоруське укріплення. З 1199 поселення належало Галицько-Волинському князівству. Після 14 століття належало литовським та польським господарям.
[ред.] Польський період
Перша писемна згадка — 1456 як власність шляхтичів Дудинських.
У 1629 році Борщів одержав магдебурзьке право на самоврядування. Місто отримало свій герб — золотий сніп на тлі поздовжніх кольорових смуг. Тут часто проводилися ярмарки.
Наприкінці 16 ст. — на початку 17 ст. містом володіли магнати Єжи і Марцін Дидинські, потім — Константин Злотніцький. Протягом 11 років (1672—1683) володіють містом турки.
На початку 17 століття споруджувався замок, згодом перебудований на палац (не зберігся).
[ред.] Австрійський період
У травні 1774 р. місто відвідав легендарний Олекса Довбуш. Перекази свідчать, що з допомогою прислуги опришки увірвалися до панського палацу. Пан на колінах просив помилування, давав викуп, але Довбуш напослідок йому промовив: «Не за маєтками твоїми я сюди прийшов, а по твою душу, аби ти людей більше не мучив».
Місто поперебувало під владою Польщі до її поділу, потім відійшло до Австрії в 1772.
1809—1815 перебував під владою Росії, після чого повернений до володінь Габсбургів, був центром повіту. Від 1882 діє тютюнно-ферментац. фабрикака. Працювали гуральня, броварня, цегельня, папірня.
1886 побудована церква Успіння Пресвятої Богородиці.
1891 заснована читальня «Просвіти», її організатор і перший голова — В. Дроздовський. Потім очолювали М. Дорундяк, А. Лунів, П. Смаль, о. Й. Малицький, В. Чировський, Й. Шалацький.
Від серпня 1914 до липня 1917 Борщів окупували російські війська.
[ред.] Період Української революції
Під час Визвольних змагань тут зупинявся штаб Армії УНР під проводом Симона Петлюри. На початку липня 1919 у Борщів переїхав уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Від 27 липня до 15 вересня 1920 у Борщеві перебували війська Червоної Армії, був організований більшовицький ревком.
[ред.] 1920-ті-1940-ві
До вересня 1939 Борщів — повітове місто Тернопільського воєводства Польщі. Діяли приватна польська гімназія, польська та єврейська семирічні школи, українська двохрічна школа.
17 вересня 1939 ЧА знову вступила в місто.
Від 7 липня 1941 до 6 квітня 1944 Борщів перебував під німецькою окупацією. Звільнений 23 березня 1944 р. військами Першого українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької операції: 1 ТА — 44 гв. тбр (полковник Гусаковський Йосиф Іраклійович) 11 гв. тк (генерал-лейтенант т/в Гетьман Андрій Лаврентійович)[3].
[ред.] Пам'ятки
Є церква святого Івана Хрестителя (1994), церква святого Петра і Павла (2002), «фігура» Ісуса Христа. Найдавніший борщівський храм на сьогодні — церква Успіння пресвятої Діви Марії, котра знаходиться у центрі міста, у ній — копія чудотворної ікони, а також Борщівської Божої матері у «чорній» вишиванці.
Збереглися залишки городища часів Київської Русі.
У приміській зоні — парк культури та відпочинку.
[ред.] Замок
На початку 17 століття у Борщеві споруджено замок.
Переїжджаючи через місто 10 січня 1672 р. Ульріх Вердум записав у своєму щоденнику: «Оточують його непогані вали з землі і палісади». Потім його перебудували на палац. У 1763 р. на території замку зведено костел. А від замку залишилися ще величезні пивниці і підземні ходи.
[ред.] Некрополі
Кладовище радянських воїнів, полеглих у ІІ світовій війні, розташоване у парку по вул. Шевченка.
Над братською могилою радянських воїнів здіймається фігура «Скорботної матері». За скульптурою на 9-ти мармурових плитах викарбувані прізвища воїнів, похованих у братській могилі та в 78 окремих похованнях. Списки осіб зберігаються в Борщівському райвійськкоматі.
[ред.] Пам'ятники
Споруджені пам'ятники:
- Адаму Міцкевичу (1898),
- Івану Франку (1983),
- меморіал Слави (1975, реконструйовано 1985),
- Тарасу Шевченку (1991),
- монумент Борцям за волю України (1993),
- Лесі Українці,
- Михайлу Грушевському.
[ред.] Соціальна сфера
Діють:
- три середні школи,в тому числі школа з гімназійними класами,
- дитяча музична школа,
- агротехнічний коледж,
- ПТУ,
- ДЮСШ,
- кінотеатр,
- Будинок культури,
- краєзнавчий музей,
- лікарня.
[ред.] Промисловість
Підприємства:
- цукровий завод (1962),
- завод спиртних напоїв
- цегельний завод,
- сирзавод,
- фабрика канцелярних виробів «Поділля».
[ред.] Засоби масової інформації
Колишні періодичні видання:
- газета «Борщівський голос» — орган Державного повітового комісаріату ЗУНР у м. Борщів. Виходила з лютого або березня 1919. У ЛНБ збережено 2 числа за 1919. Серед рубрик — «Урядовий відділ», «Оголошення»[4].
[ред.] Персоналії
На Борщівщині народилися:
- господарник, громадський діяч Богдан Вороблевський,
- діячі української еміграції в Америці:
- драматург і поет Семен Ковбель,
- психолог Б.Цимбалистий.
- мандрівник С.Вісьньовскі,
- графік Я.Гніздовський,
- вишивальниця Г.Герасимович,
- актор В.Юрчак,
- художник Л.Левицький,
- співак М.Старицький.
- композитор О.Шимко
Середні школи у місті закінчили:
- видатний письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Андріяшик (уродженець Королівки),
- директори:
- В.Осадчук,
- Я.Ризницький,
- В.Скорохід,
- поет і літературознавець Олександр Астаф'єв.
Проживають:
- відома українська поетеса,кавалер ордена Княгині Ольги третього ступеня громадська діячка Ганна Костів-Гуска,
- Петро Довгошия,знаний публіцист, заслужений журналіст України, письменник, автор шести книг, голова товариства "ПРосвіта" на Борщівщині з 1989 року, ініціатор її відродження.
- Галина Онишко, заслужений працівник культури України, директор школи мистецтв
- журналістка письменниця, Марія Фафруник-Довгошия,редактор газети "Галицький вісник", авторка 7 книг віршів і прози
- Василь Стецько, художник, член Національної спілки художників України
- С.Маковський,нині покійний, художник
- М.Роженко, нині покійна, художниця
- К.Богуцька — одна з праведників народів світу[5]
Тут працювали Лесь Курбас, брати Коссаки, Микола Горбаль, політв'язень і правозахисник,.
1896—1901 у Борщеві бували Іван Франко (1895), Михайло Грушевський, який брав участь у відкритті Народного дому, деякий час тут працював адвокат І.Калиновський, від 1914 року жила співачка Л.Петровичева.
[ред.] Примітки
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К.: Наукова думка, 1978., стор. 17
- ↑ http://militera.lib.ru/h/liberation/01.html
- ↑ Б.Мельничук. «Борщівський голос» // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
- ↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
[ред.] Література
- Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
- Дуда І. Борщів: Путівник. — Т., 1989;
- Літопис Борщівщини: Науково-краєзнавчий збірник.— Борщів, 1992—2001. — Вип. 1-10.
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
[ред.] Посилання
| У Вікіпедії є портал |
| Подивіться Борщів у Вікісловнику, вільному словнику. |
- Сайт міста Борщів
- Сайт міста Борщів
- Вірші про Борщів і села району, легенди Борщівського краю:«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
- Стаття Borszczów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I (Aa — Dereneczna) з 1880 року (пол.)
- Замки і Храми України
- Збірка світлин міста
- Borshchiv, Ukraine (англ.)
- До Борщева - з ложкою! // Урядовий кур'єр, 22.09.2010
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Бережани · Борщів · Бучач · Заліщики · Збараж · Зборів · Копичинці · Кременець · Ланівці · Монастириська · Підгайці · Почаїв · Скалат · Теребовля · Тернопіль · Хоростків · Чортків · Шумськ | |
| Смт: | Велика Березовиця · Великі Бірки · Вишнівець · Гримайлів · Гусятин · Дружба · Заводське · Залізці · Золотий Потік · Козлів · Козова · Коропець · Мельниця-Подільська · Микулинці · Підволочиськ · Скала-Подільська · Товсте | |
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Борщів | |
| Смт: | Мельниця-Подільська • Скала-Подільська | |
| Села: | Бабинці • Бережанка • Білівці • Більче-Золоте • Боришківці • Бурдяківці • Вербівка • Верхняківці • Вигода • Висічка • Вільховець • Вовківці • Гермаківка • Глибочок • Горошова • Грабівці • Гуштин • Гуштинка • Дзвенигород • Дзвинячка • Дністрове • Дубівка • Жилинці • Завалля • Залісся • Залуччя • Збриж • Збручанське • Зелене • Іване-Пусте • Іванків • Козаччина • Констанція • Королівка • Кривче • Кудринці • Ланівці • Латківці • Лосяч • Михайлівка • Михалків • Монастирок • Мушкарів • Мушкатівка • Нивра • Озеряни • Окопи • Олексинці • Панівці • Пилатківці • Пилипче • Пищатинці • Підпилип'я • Сапогів • Сков'ятин • Слобідка-Мушкатівська • Стрілківці • Трійця • Трубчин • Тулин • Турильче • Урожайне • Устя • Худиківці • Худіївці • Цигани • Шершенівка • Шишківці • Шупарка • Юр'ямпіль | |
|
|||||||||||||||||