Борщівка (Борсуківська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Борщівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Борсуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020010020089893
Облікова картка село Борщівка 
Основні дані
Засноване 1430
Населення 1 197
Територія 1.560 км²
Густота населення 767.31 осіб/км²
Поштовий індекс 47410
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°55′05″ пн. ш. 25°56′43″ сх. д.H G O
Водойми Горинь
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Ланівці
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47412, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Борсуки, вул. Шевченка, буд. 3
Карта
Борщівка. Карта розташування: Україна
Борщівка
Борщівка
Борщівка. Карта розташування: Тернопільська область
Борщівка
Борщівка
Мапа
Мапа

CMNS: Борщівка у Вікісховищі

Борщі́вка — село в Україні, у Борсуківській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Горинь, на півночі району. Населення становить  — 1170 осіб (2003).

Було адміністративним центром Борщівської сільської ради. Від вересня 2016 року ввійшло до складу Борсуківської сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

На території села виявлено поселення черняхівської культури та рештки давньоруського городища XIIXIII століть.

Відоме з XV століття.

1943 року в Борщівці відбувся бій між УПА та німцями.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Борсуківської сільської громади. [1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є дерев'яний храм Різдво Пресвятої Богородиці датований 1894 роком. Деякі ікони церква перейняла від попереднього храму, спорудженого в селі 1749 року, який згорів ще наприкінці ХІХ століття.

Церква у Борщівці стала одним з паломницьких центрів, а щонеділі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відправляють літургію та акафіст за здоров'я святих Кирила і Мефодія. Причиною цього є те, що за деякими свідченнями 9 серпня 2014 року в храмі замироточила й почала самооновлюватись ікона святих Кирила і Мефодія, врятована зі старої церкви. Свого часу цю ікону парафії Борщівки подарувала молода жінка з роду художників Агафія Закидальська. Зробила вона це саме перед тим, як, досягнувши повноліття, піти в монастир. Першим оновлення ікони помітив церковний староста Іван Друзь: «Я приклонився до ікони, і щойно підняв голову, то перше, що привернуло мою увагу, це очі Мефодія. Вони були такими ясними, що аж світилися. А на бороді стало чітко видно кожну волосинку, хоча до цього вона зливалася з полотном»[3]. Згодом того ж року самооновлюватись почала ще й інша ікона — Розп'яття Ісуса Христа.

Також у селі є Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), облаштовано партизанську стоянку на місці рейду з'єднання Сидора Ковпака (1985; кам'яна).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У Борщівці діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Я. Горошка, бібліотека, ФАП, Будинок культури, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Борщівці народилися:

У Борщівці провів дитячі роки Олександр Вільчинський;— письменник, журналіст, науковець, громадський діяч

  • Серпевський Владислав (2003 р.н) - Власник компанії «Zelenuy Zaryad», Агропідприємець

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. «На Лановеччині дивом оновлюються ікони» // Ірина Кошіль. «НОВА Тернопільська газета», 10-16 вересня 2014 року
  4. Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Горошко Ярослав Павлович [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Література[ред. | ред. код]