Борщівник
| Борщівник | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
Борщівни́к (Heracleum) — рід дво- і багаторічних трав'янистих рослин родини зонтичних.
У борщівника дуже потужний вид, чому і назва йому дано ботаніками: гераклеум (Heracleum), на ім'я Геракла (або Геркулеса), міфічного героя Давньої Греції.
Стебла високі порожнисті, листки великі пірчасто-розсічені.
Відомо близько 70 видів, ростуть в помірній зоні північної півкулі (переважно в горах). В Україні росте 5 видів. Найбільш поширений (майже по всій Україні — на луках, по берегах річок, біля доріг)
- борщівник сибірський (Heracleum sibiricum).
В Карпатах зустрічаються
- борщівник карпатський (Heracleum carpaticum),
- борщівник європейський (Heracleum spondylium)
і рідко
- борщівник пальчастий (Heracleum palmatum).
В Криму росте
- борщівник Стевена (Heracleum steveni).
Інші види:
- Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi)
- Борщівник велетенський (Heracleum maximum)
Багато видів борщівника їстівні, деякі вирощуються в садах як декоративні.
Зміст |
[ред.] Опис
Найчастіше борщівник має квітки зеленуваті, шорстке з гранями стебло висотою в 1,5 - 2 метри і перистоскладні шорсткі листки, що складаються з трьох - семи яйцевидних листочків[1]. Черешки листя біля основи охоплені піхвою у вигляді роздутого мішка. Цвіте він у червні - липні. У цей час і збирають молоде листя для салату; із стебел і більше старого листя варять борщ і роблять пюре.[1]
Зоолог-мандрівник Г. Успенський в книзі «По заповідних нетрях» яскраво описує кавказький борщівник[1]:
«Його великим волосистим листом можна накритися від дощу, як капюшоном ... По високотравних полянах багато слідів ведмедів ... У деяких місцях рослинність так прим'ята, що здається, ніби тут волокли важкі мішки з піском. Ведмеді приходять сюди годуватися м'ясистими частинами рослин. Вони люблять стебла борщівника ... Усюди валяються їх обгризки, пожованы зубами звірів ... Я відкусив трохи зеленої соковитої м'якоті, пожував і з задоволенням проковтнув. Стебло походило смаком на молодий огірок і, мабуть, було досить поживним. Не дивно, що ведмеді так ласі на цю лісову овоч! »
Відвар борщівника нагадує курячий бульйон, а ніжні листи схожі смаком на моркву[1]. Кореневище борщівника може замінити коренеплоди: воно солодке, тому що містить багато цукру[1].
Цикута (отруйна рослина) по зовнішньому вигляді подібна частково на борщівник.
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
