Боскамп Лясопольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кароль Боскамп (Боскамп Лясопольський, пол. (Karol) Boskamp Lasopolski)(? — †28 червня 1794) — дипломат короля Станіслава Августа Понятовського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Голландського (італійського — менш ймовірно) походження. Знав у 1764 році турецьку, італійську, волоську, французьку, латину, німецьку, голандську, вивчав тоді польську, англійську.

Під час 7-річної війни — курєр пруського посла в Стамбулі Рексіна (власне Гауді), потім — «повноважний міністр» хана Крим-Ґерая (1761), якого проти волі Порти підбурював до походу на Австрію. чи Росію. Мав конфлікт з ханом через жінку, через це був вигнаний з табору.

В липні 1764 року прибув до Варшави, запропонував послуги королю. Через викриття листування якогось Лойтрума (пол. Leutruma) з турками отримав схильність Чарторийських. Посланий королем до Константинополя для заснування Орієнтальної школи, в якій майбутні польскі дипломати вивчали східні мови та готувались до дипломатичної діяльності. Пізніше інтриган та шпигун російської влади.

1774 року супроводжував Ксаверія Браніцького до С.-Петербуга. З 1775 року — працівник департаменту Ради «Неустайонцої» з річною пенсією 5000 злотих. 3 жовтня 1776 отримав ключ шамбеляна, 2 листопада — привілей шляхтича на прізвище «Лясопольський», 3 листопада — орден св. Станіслава. Став повноважним міністром в Порті за сприяння Росії. З місії до турків привіз грекиню Лулу — потім відому як Софія Вітте; Потоцька.

1792 року втік від гніву людей з Варшави, потім повернувся, служив шпинугом у Булґакова, Сєверса. Писав памфлети. Мав значний вплив на рішення Гродненського сейму для користі Росії. Шукав порятунку в посольстві саському (17 червня 1794), через кілька днів був ув'язнений на наказом Тимчасової Ради (підозра в зраді), 28 червня був звільнений.

Закінчив життя у Варшаві на шибинеці як російський агент.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]