Ботропойд острівний
| Ботропойд острівний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ботропойд острівний
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Bothropoides insularis Amaral, 1921 |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Lachesis insularis Bothrops insularis |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Ботропойд острівний (Bothropoides insularis) — отруйна змія з роду Ботропойд родини Гадюкові. Інша назва «острівна жарарака».
Зміст |
Опис [ред.]
Загальна довжина сягає 70—100 см, дуже рідко 1,18 м. Голова широка, масивна, тулуб стрункий, кремезний. Очі округлі, зіниці вертикальні. Забарвлення світло—коричневе, золотаве, жовтувате з трикутними або квадратними темними плямами уздовж тулуба.
Спосіб життя [ред.]
Полюбляє густі зарості чагарників та низькорослі дерева. Усе життя проводить на деревах або чагарниках. Харчується дрібними гризунами, птахами.
Отрута досить потужна. Миша гине протягом 2 секунд.
Це яйцеживородна змія. Самиця народжує до 6 дитинчат. Більшість самиць має також і чоловічі копулятивні органи. Гермафродитизм виробився у зв'язку з обмеженістю популяції на маленькому острові. Інтерсексуальність дозволяє підвищити темп розмноження. За останні півстоліття частка самців у популяції зменшилась, а відсоток інтерсексуальних особин збільшився.
Розповсюдження [ред.]
Мешкає лише на скелястому о. Квеімада-Гранде, розташованого на відстані 60 км² від м. Сантус (провінція Сан-Паоло, Бразилія).
Джерела [ред.]
- Monzel, Markus & Wolfgang Wüster 2008. Neotropische Grubenottern — Evolution, Biogeographie und Ökologie. Draco 8 (33): 4-27
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
