Боффо Франц Карлович
| Боффо Франц Карлович | |
| Боффо Франц Карлович | |
| Громадянство | Російська імперія |
|---|---|
| Дата народження | 1796 |
| Місце народження | Орозеї, Сардинія, Італія |
| Дата смерті | 1867 |
| Працював у містах | Одеса |
| Найважливіші споруди | Воронцовський палац, будинок прісутніх місць, будинок старої біржі, палац генерал-губернатора, Потьомкінські сходи (Одеса), двоповерховий будинок класичної гімназії і Кам'яні сходи (Таганрог) |
Франс (Франческо) Карлович Боффо (1796, Орозеї — 1867,Україна,Одеса) — італійський архітектор, що будував в містах Росії і України в складі Російської імперії.
Біографія [ред.]
Жив і працював в Одесі (з 1820 по 1861 р.) Представник пізнього стилю класицизм.
В 1823 р. за його проектом в місті Таганрог побудовані уславлені Кам'яні сходи , що з'єднували вул. Грецьку з набережню.
Здійснював проектування й будівництво парадних і представницьких ансамблів і будинків у центральній частині Одеси, що стали візитною карткою міста: Воронцовський палац , будинок колишніх прісутьніх місць на напівкруглій площі, Приморський бульвар (проект арх. А. И. Мельникова, 1826 р.); уславлені Потьомкінські сходи (1841 р.); будинок старої біржі — нині міськвиконкому (1828—1834 р. разом з Г. І. Торічеллі): чудові палаци: колишнього генерал-губернатора (1826) — нині Палац піонерів і по Приморському бульварі, 9 (1829—1830).
Одним з перших почав забудовувати місто дохідними, багатоповерховими будинками. Будинок по вул. Пушкінської, 6 (1835 р.) — найстарший «висотний» будинок міста.
Дотепер збереглося більше 30 будинків, створених зодчим Боффо. Серед них: Пушкінська, 3 (1830-і), Садова, 1 (1847), Жуковського, 39 (1836), Грецька, 35 (1832), провулок Чайковського, 8 (1844) — власний будинок Ф. Боффо.
За його проектом (1843) в Таганрозі було побудовано новий кам'яний двоповерховий будинок класичної гімназії.
Помер Ф. К. Боффо в 1867 р.
Похований в Одесі, на Першому християнському цвинтарі (знищений в 1930 р.).
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Травень 2007) |

