Бохай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Боха́й (кор. 발해, пархе; кит. 渤海, бохай; 698926) — держава на території сучасних Маньчжурії, Зеленого клину та північній частині Корейського півострова, яка була заснована біженцями з корейської держави Когурьо. Відома також як країна Чінгук (Чін, 진국, 振國). У 926 році знищена киданями.

Історія[ред.ред. код]

Карта кордонів Бохаю

Після падіння Когурьо його південні території відійшли до держави Сілла, а у північних землях лідер когурьосців Те Чо Йон заснував нову державу, оголосивши її правонаступницею Когурьо. Населенням цієї держави були переважно протоманьчжурськими племенама (мохе), якими керувала корейська знать. Спочатку держава мала назву Чжень, у 712 році пеерйменоване у Бохай, що значило «держава вчених і поетів».

Розквіт Бохаю припадає на 9 століття. На цей час його володіння простягалися на всю сучасну Маньчжурію, Приморського краю та північну частину Корейського півострова. Однак міжетнічний конфлікт між племенами мохе і корейцями послабив державу.

У 926 році прото-монгольське плем'я киданів захопило Бохай.

Політичні дебати[ред.ред. код]

На сьогодні між науковцями КНР, КНДР та Південної Кореї ведеться запеклий диспут на предмет культурно-етнічної приналежності держави Бохай. Китайці вважають цю країну своєю, оскільки офіційна мова Бохаю була китайська, а етноси які у ній проживали, в тому числі і корейці, є частиною сучасної китайської нації. Відповідно, Бохай слід вважати одним з багатьох "китайських" політичних утворень. Такому тлумаченню опираються корейські вчені, які наполягають на тому, що Бохай була заснована етнічними корейцями-когурьосцями, а тому є корейською державою.

У 2005-2006 році ці дебати розвинулися до питання, чи можна вважати державу Когурьо корейською. Аргументи китайців такі ж як і у випадку з Бохаєм.

Вани Бохаю[ред.ред. код]

Sam-Taeguk.svg Посмертні імена Прижиттєві імена Роки правліня Девізи правліня
1 Ґао-ван
(高王)
Да Цзожун
(大祚栄)
698719
2 У-ван
(武王)
Да Уї
(大武芸)
719737 Жень-Ань
3 Вень-ван
(文王)
Да Ціньмао
(大欽茂)
737794 Да-Сінь
4 Фей-ван
(?)
Да Юаньді
(大元義)
794
5 Чен-ван
(成王)
Да Хуасюй
(大華璵)
794795 Чжу-Сінь
6 Кан-ван
(康王)
Да Сунлінь
(大嵩璘)
795809 Чжень-Лі
7 Дін-ван
(定王)
Да Юаньюй
(大元瑜)
809813 Юн-Де
8 Сі-ван
(僖王)
Да Яньї
(大言義)
813817 Чжу-Ця
9 Цзян-ван
(簡王)
Да Менчжун
(大明忠)
817818 Тай-Ші
10 Сюань
(宣王)
Да Женьсю
(大仁秀)
818830 Цян-Сінь
11 Во-ван
(和王)
Да Ічжень
(大彝震)
830858 Сянь-Хе
12 Ан-ван
(安王)
Да Цяньхуан
(大虔晃)
858870
13 Цзан-ван
(景王)
Да Сюаньсі
(大玄錫)
870892
14 Да Вейцзє
(大瑋瑎)
892905
15 Ай-ван
(哀王)
Да Інчжуан
(大諲譔)
905926

Джерела[ред.ред. код]

Методические указания к изучению хронологии стран Азии и Африки. - Днепропетровск, 1983. - С.55.