Брадикардія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Брадикардія (дав.-гр. βραδύς повільний та καρδιά серце) — різновид порушень синусового ритму, який контролюється синусовим вузлом (це так званий водій ритму). Він розташовується в гирлі верхньої і нижньої порожнистих вен, тобто в місці впадання їх в праве передсердя.
Під синусовою брадикардією розуміють таку зміну серцевого ритму, при якій відбувається зменшення частоти серцевих скорочень до 50-30 ударів в хвилину, обумовлене пониженням автоматизму синусового вузла.
Причини цього стану різноманітні:
- Склеротичні зміни в міокарді, що зачіпають синусовий вузол;
- Дія холоду;
- Підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи;
- Підвищення внутрішньочерепного тиску (при набряку мозку, пухлинах, менінгіті, крововиливі в мозок);
- Вплив лікарських препаратів (дигіталіс, хінідин);
- Отруєння свинцем, нікотином;
- Гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози);
- Голодування, черевний тиф, жовтяниця та ін.
Брадикардія може спостерігатись у здорових людей (спортсменів), але здебільшого є ознакою хворобливих станів (характерна при жовтяниці, уремії тощо). Пульс частий, але число ударів його відстає від рівня температури — відносна брадикардія.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
