Бразильська Антарктика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територіальні претензії Бразилії

Бразильська Антарктика (порт. Antártida Brasileira) — сектор Антарктики від 60° південної широти до Південного полюса і між 28° і 53° західної довготи.

Бразилія підписала Договір про Антарктику 16 травня 1975 року. Однак, в 1986 р. сектор Бразильської Антарктики був оголошений зоною бразильських інтересів, хоча офіційно ніякі територіальні претензії при цьому не висувалися. Територія Бразильської Антарктики перетинається з Аргентинським і Британським секторами.

Бразилія з кожним роком зміцнює свою присутність в Антарктиці. З 1984 р. працювала цілорічна антарктична станція «Команданте Феррас», що розташовувалася, правда, в офіційному секторі Бразилії за межами Бразильської Антарктики. У 2008 р. першим з глав держав територію відвідав Президент Бразилії Луіс Інасіу Лула да Сілва[1]. Правда, ще раніше, в лютому 2005 року, Землю королеви Мод відвідала норвезька королева Соня[2], але вона не є офіційним главою держави. За місяць до візиту президента базу відвідали 13 бразильських парламентаріїв.[3] У 2012 році станцію було знищено пожежею.[4]

Література[ред.ред. код]

  • Castro Therezinha. Antárctica: Assunto do Momento // Revista de Clube Militar (Brazil), 1958.
  • Castro Therezinha. Atlas-Texto de Geopolítica do Brasil. — Rio de Janeiro: Capemi Editora, 1982.
  • Child Jack. Antarctica and South American Geopolitics: Frozen Lebensraum. — New York: Praeger, 1988, Chaper 6.
  • Coelho Aristides Pinto. Novas tendencies // Boletim Antártico, no. 4, Jan 1985.
  • Dodds Klaus. Geopolitics in Antarctica : views from the Southern Oceanic Rim // Chichester ; New York : Published in association with Scott Polar Research Institute, University of Cambridge by J. Wiley, 1997.
  • Moneta Carlos J., ed. La Antártida en el Sistema Internacional del Futuro. — Buenos Aires: Grupo Editor Lationoamericano, 1988.
  • Schmied Julie. La Política Antárctica de los Países Latinoamericanos. — Madrid: Instituto de Cuestiones Internacionales, 1988.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]