Бранденбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бранденбург
Прапор Герб
Прапор Герб
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Потсдам
Площа 29.654,16 км²
Населення 2 531 071 (на 31 грудня 2020[1])
Густота 85 осіб/км²
Утворена 6 лютого 1947
3 жовтня 1990 (відновлення)
ВВП 69,132 млрд (2017) [2]
Борг 20,336 млрд € (31 грудня 2015)[3]
Голова Дітмар Воїдке (СДПН)
Уряд СДПН, ХДС і Зелені
Ландтаг СДПН (25 депутатів), АдН (23), ХДС (15), Ліві (10), Зелені (10), БГР/Вільні Виборці (5)
Останні вибори 1 вересня 2019
Наступні вибори 2024
Голосів у Бундесраті 4
ISO DE-BB
Сайт www.brandenburg.de

Бранденбург (нім. Land Brandenburg) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в східній частині країни. Столиця — місто Потсдам. Сусідами землі є Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Саксонія-Ангальт, Саксонія, Берлін, а також Польща. Утворена 6 лютого 1947
3 жовтня 1990 (відновлення) року. Площа — 29.654,16 км². Населення — 2 531 071 (на 31 грудня 2020[1]). На теренах землі розмовляють німецькою і нижньо-лужицькою[4]. СДПН, ХДС і Зелені очолюють земельний уряд. Голова уряду — Дітмар Воїдке (СДПН). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 1 вересня 2019 року, в ньому представлені такі партії: СДПН (25 депутатів), АдН (23), ХДС (15), Ліві (10), Зелені (10), БГР/Вільні Виборці (5). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 69,132 млрд (2017) [2]. Борг землі становить 20,336 млрд € (31 грудня 2015)[3]. Рівень безробіття — 5,4 % (листопад 2019)[5]. Міжнародний код — DE-BB.

Назва[ред. | ред. код]

Про походження слова є різні теорії. Слов'янська теорія свідчить, що назва міста Бранденбург, на честь якого названа ця земля — Бранібор. Слово містить в собі корінь «бор» (сосновий ліс) і «брані» (швидше за все означає болотистий, але можливо і від брань-битва). Таким чином, воно означає або «болотистий сосновий ліс» або «сосновий ліс, в якому була битва».

Можливо назва походить від німецького слова brenan (нім. brennen спалити, горіти), тому що викорчовування у той час робили вогнем.

Інша версія говорить, що назва пов'язана з ім'ям святого Брендана, оскільки в VII/VIII столітті ірландські місіонери, які на території сьогоднішнього Бранденбурга поширювали християнську віру, назвали монастир на честь ірландського святого.

Географія[ред. | ред. код]

Шпревальд — Біосферний заповідник, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО

Бранденбург межує на заході з Саксонією-Ангальт, на півночі з Мекленбургом — Передньою Померанією, на сході з Польщею, на півдні з Саксонією. Серцем Бранденбургу є федеральна земля Берлін.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Бранденбург відомий своєю природою, що добре збереглася, і своїм природоохоронним захистом, який почався в 1990-х. Після возз'єднання Німеччини було визначено 15 великих охоронних областей. Кожна з них забезпечена державно-фінансованою адміністрацією і штатом охоронців парку, які охороняють відвідувачів і працюють над безпекою заповідників. Найбільш захищені області мають центри відвідувачів.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Бранібор
Сансусі — відомий літній палац Фрідріха Великого, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО.

Германські племена, що мешкали на території сучасного Бранденбургу в часи Великого переселення народів були витиснені полабами. Під час східної експансії Німецької імперії ці землі були знову заселені німцями. Однак після того, як лютичі повстали у 983 р. ці землі знову стали язичницькими і незалежними. Нове завоювання цих земель німцями розпочалось у XII столітті. Воно пов'язане з ім'ям маркграфа Альбрехта Бера, який у 1150 році після смерті князя гаволян Прибислава захопив владу над їх головним містом Бранібор, а 1157 р. отримав від імператора титул маркграфа Бранденбурзького (змінене німецьке від Бранібор). Альбрехт Ведмідь заснував у Бранденбургу династію Асканіїв (11571320), представники якої продовжили завоювання земель полабських слов'ян та польських земель. 1230 р. приєднано Середню марку, 1250 р. Укрську марку, Старгард і Любуську землю Польщі, 1260 Нову марку в польській Померанії. На новозахоплені землі масово переселялись німці з заходу Німеччини. Слов'янське населення або онімечувалось або винищувалось. Після зникнення 1320 року династії Асканіїв у маркграфстві Бранденбург його купив у 1323 для свого сина Людвіга I (13231351) імператор Людвіг IV Баварський з династії Віттельсбахів. 1373 року імператор Карл IV з династії Люксембургів викупив Бранденбург у Віттельсбахів разом з титулом курфюрста. 1411 року Люксембурги за велику суму грошей передали Бранденбург бургграфу Нюрнберга Фрідріху VI з династії Гогенцоллернів, який 1415 року отримав титул курфюрста з рук імператора.

Гогенцоллерни, що правили Бранденбургом з 1415, пізніше приєднали могутнє герцогство Прусське і стали імператорами Німеччини.

Наприкінці Другої світової війни Бранденбург втратив понад 12950 км² території, коли Польща отримала німецькі території до рік Одер і Нейсе. Частина, що залишилася і стала районом Східної Німеччини, була розділена в 1952 році на Франкфурт-на-Одері, Потсдам і Котбус. Після возз'єднання Німеччини в 1990 Бранденбург був відновлений як земля Федеративної республіки.

Список маркграфів і курфюрстів Бранденбургу[ред. | ред. код]

Дивись основну статтю

Ландтаг[ред. | ред. код]

Дітмар Воїдке, голова земельного уряду з 2013 року.

Розподіл місць у Бранденбурзькому ландтазі за результатами виборів 1 вересня 2019 року. Уряд очолює коаліція СДПН, ХДС і Зелених.

10
10
25
15
5
23
10 10 25 15 23 

Розподіл 88 місць:


Наука[ред. | ред. код]

Університети є в Котбусі, Франкфурті-на-Одері та Потсдамі.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Федеральна земля Бранденбург поділяється на чотирнадцять районів (Landkreise),

і чотири міста на правах району (kreisfreie Städte),

  1. Бранденбург-на-Гафелі
  2. Котбус
  3. Франкфурт-на-Одері
  4. Потсдам
Міста з кількістю мешканців понад 20 тисяч
станом на 30 листопада 2011
Потсдам 158,9 Штраусберг 26,1
Котбус 102,1 Геннігсдорф 26,0
Бранденбург 71,6 Бланкенфельде-Малов 25,9
Франкфурт 60,0 Ратенов 25,1
Оранієнбург 42,0 Гоен-Нойендорф 24,5
Фалькензе 40,9 Людвігсфельде 24,1
Еберсвальде 40,8 Шпремберг 24,0
Бернау 36,6 Вердер 23,2
Кенігс-Вустергаузен 34,1 Тельтов 23,0
Шведт 33,6 Вандліц 21,8
Фюрстенвальде 32,5 Луккенвальде 20,5
Нойруппін 31,6 Форст 20,3
Айзенгюттенштадт 30,5 Кляйнмахнов 20,2
Зенфтенберг 26,2

Господарство[ред. | ред. код]

Виробляється залізо і сталь, папір, металеві вироби, напівпровідники.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bevölkerung im Land Brandenburg nach amtsfreien Gemeinden, Ämtern und Gemeinden 31. Dezember 2020 (XLSX-файл) (нім.)
  2. Bruttoinlandsprodukt von Brandenburg seit 1991. de.statista.com. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 8 травня 2020. 
  3. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  4. Verfassung des Landes Brandenburg – Artikel 25 BbgVerf „Rechte der Sorben [Wenden]“ [Архівовано 17 січня 2015 у Wayback Machine.]. Abgerufen am 11. November 2013.
  5. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019. 
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання[ред. | ред. код]

Нижня Саксонія Мекленбург-Передня Померанія
Саксонія-Ангальт Польща Польща
Саксонія