Браницька Олександра Василівна

Олекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (Енгельга́рдт)
рос. Александра Васильевна Браницкая (Энгельгардт) пол. Aleksandra z Engelhardtów Branicka
Портрет Олександри Браницької. Художник Йосип Марія Грассі. 1793 рік
Народилася	1754<
Померла	15 (27) вересня 1838(1838-09-27) Біла Церква
Підданство	Російська імперія
Національність	росіянка
Титул	графиня
Конфесія	православ'я
Батько	Василь Андрійович Енгельгардт
Матір	Марфа Олександрівна Потьомкіна
Чоловік	Францішек Ксаверій Браницький
Корчак

Олекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (уроджена Енгельга́рдт; рос. Александра Васильевна Браницкая; * 1754 — † 15 (27) вересня 1838, Біла Церква, Київська область, Україна) — графиня, обер-гофмейстрина.

Племінниця князя Григорія Потьомкіна.

Дружина великого гетьмана коронного польського Францішека Ксаверія Браницького.

Біографія

Олександра — перша донька підполковника Василя Андрійовича Енгельгардта та його дружини Марфи Олександрівни, рідної сестри князя Григорія Потьомкіна.

10(21) липня 1775 року 21-річна Олександра за заслуги свого дяді стала фрейліною при дворі російської імператриці Катерини II. 24 листопада (5 грудня) 1777 року їй надано звання камер-фрейліни. 12(23) листопада 1781 року 27-річна Олександра одружилася з Ксаверієм Браницьким. Того ж дня її оголосили статс-дамою. 20(31) березня 1787 року під час перебування в Києві Катерина II відзначила Олександру Браницьку орденом святої великомучениці Катерини. 3(15) листопада 1807 року доньки Браницьких Софія та Єлизавета стали фрейлінами. 1(13) січня 1824 року Олександрі Василівні надали звання обер-гофмейстрини.

Померла, проживши 84 роки.

Джерела та література

• Карабанов Павел. Статс-дамы и фрейлины русского двора в XVIII столетии // Русская старина. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1870. — С. 474—475.
• Браницкая // Энциклопедический словарь / Под редакцией профессора И. Е. Андреевского. Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 4а: Бос — Бунчук. — Санкт-Петербург, 1891. — С. 596—597.
• Духовное завещание гр. А. В. Браницкой / Сообщил В. Щербина // Киевская старина. — 1893. — № 6. — С. 513—517.
• Шумигорский Евгений. Графиня А. В. Браницкая: Из галлереи исторических силуэтов // Исторический вестник. — 1900. — № 1. — С. 171—202.
• Браницкая Александра Васильевна // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова и профессора П. Н. Милюкова. — Т. 3: Беллинг — Бугульник. — Санкт-Петербург, 1901. — С. 641.
• Лихач Е. Браницкая, графиня Александра Васильевна, рожденная Энгельгардт // Русский биографический словарь. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 326—327.
• Роспись, кому какие именно деревни и в каком числе душ от Её Императорского Величества Всемилостивейше пожалованы в вечное и потомственное владение в губерниях Минской, Брацлавской, Волынской и Подольской и в частях отделенных от оных к сопредельным намесничествам. 1795 года августа 18-го // Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к № 5 «Подольских губернских ведомостей». — Каменец-Подольский, 1885. — С. 213—214.
• Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 91, 147, 218, 219, 238, 242, 245, 246, 293, 332, 334, 361, 419, 440, 455.
• Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 332, 347, 361, 365, 369, 371, 378, 400, 408, 411.
• Лазанська Т. Гетьманша Білоцерківщини та її нащадки (з історії роду Браницьких) // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 7. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 229—246.
• Томазов В. В. Браницькі // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. — Київ: Наукова думка, 2003. — Т.1 — С. 367.
• Євген Чернецький. Браницькі. – Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. - 736 с. - ISBN 978-617-604-001-9