Браницька Олександра Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (Енгельга́рдт)
рос. Александра Васильевна Браницкая (Энгельгардт)
пол. Aleksandra z Engelhardtów Branicka
Alexandra Branicka by Grassi.jpg
Портрет Олександри Браницької. Художник Йосип Марія Грассі. 1793 рік
Народилася 1754
Померла 15 (27) вересня 1838(1838-09-27)
Біла Церква
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіянка
Титул графиня
Конфесія православ'я
Батько Василь Андрійович Енгельгардт
Матір Марфа Олександрівна Потьомкіна
Чоловік Францішек Ксаверій Браницький
Herb Korczak.jpg
Корчак

Алекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (уроджена Енгельга́рдт; рос. Александра Васильевна Браницкая; * 1754 — 15 (27) вересня 1838[1], Біла Церква, Київська область, Україна) — графиня, обер-гофмейстрина. Племінниця князя Григорія Потьомкіна. Дружина великого гетьмана коронного Королівства Польського Францішека Ксаверія Браницького.

Біографія[ред.ред. код]

Пам'ятник Александрі Браніцькій у Білій Церкві.

Александра — перша донька [підполковник]]а Василя Андрійовича Енгельгардта та його дружини Марфи Александрівни, рідної сестри князя Григорія Потьомкіна.

10(21) липня 1775 року 21-річна Олександра за заслуги свого дяді стала фрейліною при дворі російської імператриці Катерини II. 24 листопада (5 грудня) 1777 року їй надано звання камер-фрейліни. 12(23) листопада 1781 року 27-річна Олександра одружилася з Ксаверієм Браницьким. Того ж дня її оголосили статс-дамою. 20(31) березня 1787 року під час перебування в Києві Катерина II відзначила Олександру Браницьку орденом святої великомучениці Катерини. 3(15) листопада 1807 року доньки Браницьких Софія та Єлизавета стали фрейлінами. 1(13) січня 1824 року Олександрі Василівні надали звання обер-гофмейстрини.

Дідичка Нігина з 1795 року.[2]

Померла, проживши 84 роки.

Пам'ять[ред.ред. код]

11 травня 2014 року у денропарку «Олександрія» встановлено їй пам'ятник. Відкриття прив'язали до поширеної легенди, що сам парк називається на її честь, хоча комплекс носить ім'я кумира Францішека Ксаверія Браницького — імператора Александра І.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Євген Чернецький. Браницькі. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — ISBN 978-617-604-001-9 С.200
  2. Nihin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII (Netrebka — Perepiat).— S. 146. (пол.)

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Карабанов Павел. Статс-дамы и фрейлины русского двора в XVIII столетии // Русская старина. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1870. — С. 474—475.
  • Браницкая // Энциклопедический словарь / Под редакцией профессора И. Е. Андреевского. Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 4а: Бос — Бунчук. — Санкт-Петербург, 1891. — С. 596—597.
  • Духовное завещание гр. А. В. Браницкой / Сообщил В. Щербина // Киевская старина. — 1893. — № 6. — С. 513—517.
  • Шумигорский Евгений. Графиня А. В. Браницкая: Из галлереи исторических силуэтов // Исторический вестник. — 1900. — № 1. — С. 171—202.
  • Браницкая Александра Васильевна // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова и профессора П. Н. Милюкова. — Т. 3: Беллинг — Бугульник. — Санкт-Петербург, 1901. — С. 641.
  • Лихач Е. Браницкая, графиня Александра Васильевна, рожденная Энгельгардт // Русский биографический словарь. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 326—327.
  • Роспись, кому какие именно деревни и в каком числе душ от Её Императорского Величества Всемилостивейше пожалованы в вечное и потомственное владение в губерниях Минской, Брацлавской, Волынской и Подольской и в частях отделенных от оных к сопредельным намесничествам. 1795 года августа 18-го // Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к № 5 «Подольских губернских ведомостей». — Каменец-Подольский, 1885. — С. 213—214.
  • Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 91, 147, 218, 219, 238, 242, 245, 246, 293, 332, 334, 361, 419, 440, 455.
  • Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 332, 347, 361, 365, 369, 371, 378, 400, 408, 411.
  • Лазанська Т. Гетьманша Білоцерківщини та її нащадки (з історії роду Браницьких) // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 7. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 229—246.
  • Томазов В. В. Браницькі // Енциклопедія історії України: Том 1: А–В / Редколегія: В. А. Смолій (голова) та інші. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. — С. 367.
  • Євген Чернецький. Браницькі. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9