Брати Монгольф'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жак-Етьєнн Монгольф'є
Джозеф Мішель Монгольф'є

Брати Жозеф-Мішель Монгольф'є фр. Joseph-Michel Montgolfier (26 серпня 174026 червня 1810) та Жак-Етьєнн Монгольф'є фр. Jacques-Étienne Montgolfier (7 січня 17452 серпня 1799) вважаються винахідниками "монгольф'єрів" (дивись аеростат).

26 серпня 1740 в невеликому французькому містечку Анноне народився Жозеф-Мішель Монгольф'є, якому разом з молодшим братом Жак-Етьєном належало прокласти людству дорогу в небо. Брати народились в містечку Відалон-лез-Анноне (департамент Ардеш, Франція), в багатодітній сім'ї (16 дітей). Батько П'єр Монгольф'є (Тенсе, 21 лютого 1700 – Відалон, 1 червня 1793), мати Анна Дюрет (14 лютого 1701 – Відалон, 11 березня 1760). Батько мав паперову мануфактуру.

Жозеф Мішель Монгольф'є[ред.ред. код]

Жозеф (12-а дитина), мав темперамент типового винахідника - блукач і мрійник. Був першим, хто почав будувати "машини".

Жак-Етьєнн Монгольф'є[ред.ред. код]

Жак-Етьєнн Монгольф'є (15-а дитина в сім'ї) мав що енергійніший і діловий темперамент, ніж Жозеф. Був відправлений до Парижу, щоб навчатися на архітектора. Проте, був змушений повернувся до Анноне, щоб керувати родинною справою. У наступні 10 років, Етьєнн застосував свій талант для технічного нововведення до родинної справи; паперове виробництво було промисловістю високих технологій в 18-му сторіччі. Він мав успіх у застосуванні найостанніших голландських нововведень у млинах, які належали родині. Разом з братом присвятив себе вивченню математики і фізики.

Повітряна куля[ред.ред. код]

Перша спроба запуску повітряної кулі. 19 жовтня 1783 рік.

Ознайомившись з роботами Прістля і деяких інших учених, брати збиралися експериментувати з динамічною електрикою, вірніше, з газами, що наповнюють оболонки, причому оболонки називали «аеростатичними машинами». Вони були впевнені, що причиною підйому хмар є електризація, і, уподібнюючи їм свої машини, наповнювали оболонки продуктами горіння мокрої шерсті і соломи (мокрими вони більше відповідали хімічному складу хмар). Оболонки були спочатку прямокутними, потім круглими і лише пізніше почали витягуватися до низу. Під час дослідів декілька таких паперових оболонок відлетіло, і носилися над містом, збуджуючи цікавість місцевих жителів, серед яких про дивних братів базікали різне. Ці «втечі» куль наштовхнули молодшого з братів, Етьена, на думку про цілеспрямований політ кулі. Жозеф підхопив її і розвинув. Першу модель майбутнього аеростата («монгольф'єра») брати змайстрували в 1782. Це була невелика куля з шовковою оболонкою, із отвором унизу. Під отвором вони палили папір, повітря всередині кулі прогрівалося, і модель піднімалася до стелі приміщення, в якому проводився експеримент. Потім брати зробили декілька оболонок великих розмірів і запускали кулі на відкритому повітрі. Перша публічна демонстрація польоту безпілотної повітряної кулі з оболонкою з грубого льняного полотна, обклеєного папером, відбулася 5 червня 1783 в Анноне; апарат досяг висоти близько 1800 м. У другий політ, що відбувся 19 жовтня 1783, аеростат відправився з «екіпажем» – бараном, півнем і качкою. 21 листопада 1783 аеростат з екіпажем з двох чоловік пролетів над Парижем; це був перший в історії політ людини на літальному апараті.

У 1784 р. Жозеф винайшов парашут, в 1794 р. особливий апарат для випаровування, а в 1796 р. гідравлічний таран. Під час Революції він переїхав до Парижу і став тут адміністратором Консерваторії мистецтв і ремесел і членом дорадчого бюро з мистецтв і мануфактури.

Памятна плита XIII ст., на якій записано, що перший політ стався 21 листопада 1783 року, Париж, Булонський ліс

Твори обох братів: "Discours sur l'aerostat" (1783), "Les voyageuis aeriens"(1784), "Memoire sur la machina aerostatique" (1784). Пам'ятник обом братам відкритий в Анноне в 1883 р.

Джерела[ред.ред. код]

  • Marie-Hélène Reynaud, Les Frères Montgolfier, et leurs étonnantes machines, 1982, Vals-les-Bains.
  • Pierre-Louis Clément, Les Montgolfières : Leur invention, leur évolution du XVIII à nos jours, 1982, Paris.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]