Брейфне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Брейфне — (ірл. — Bréifne, англ. — Breffny, Brefnie, Brenny) — королівство на північному заході Ірландії в добу раннього середньовіччя. Територія ірландської племінної групи (туата) О Бруїн Брейфне (ірл. — Uí Briúin Bréifne). Розташовувалось на території сучасних графств Каван, Літрім, Слайго — територія католицької єпархії Кілморе.

Основні королівства Ірландії у ранньому середньовіччі. Показані особисті володіння верховного короля Ірландії — Міде та володіння вікінгів — Дублін, Ліннс, Корк, Лімерік, Ватерфорд, Вексфорд.
Герб клану О'Рейллі і королівства Східне Брейфне.
Герб клану О'Руайрк і королівства Західне Брейфне.

Вважається, що назва «Брейфне» походить від давнього ірландського слова, що означало «горбистий».

З іншого боку, давні ірландські легенди стверджують, що назва походить від легендарної Брефне (ірл. — Brefne) — дочки Беоана мак Бехайга (ірл. — Beoan mac Bethaig), що була хороброю жінкою-воїном в давні часи.

На вершині свого розквіту королівство Брейфне в XI столітті в час правління короля Тігернана О'Руайра (ірл. — Tigernán Ua Ruair) королівство простягалося від Келлс, що в графстві Міт до Друмкліфф, що в графстві Слайго.

Межувало з королівствами Коннахт, Міде, Айргіалла, Тір Еогайн, Айлех, Тір Конайлл.

Про королівство Брейфне неодноразово згадують ірландські літописи, зокрема, «Літопис Чотирьох Майстрів», «Літопис Ольстера», «Літопис Коннахта», «Літопис скоттів», «Літопис Іннісфалена», «Літопис Тігернаха». Королівство довгий час мало своїх духовних лідерів — «літопис Чотирьох Майстрів» пише, що у 1296 році помер Мелпетер О'Дуйгеннан (ірл. — Maelpeter O'Duigennan) — архідиякон Брейфне.

У 1256 році на території королівства йшла війна між кланами О'Роуркес (ірл. — O'Rourkes) та О'Рейлліс (ірл. — O'Reillys). Це призвело до поділу королівства на дві частини — Західне Брейфне і Східне Брейфне. Королі з династії О'Руайрк (ірл. — Ó Ruairc) мали владу над Західним Брейфне — територія сучасного графства Лейтрім. Потім територія королівства Брейфне була частиною королівства Коннахт аж до часів англійської королеви Єлизавети І. О'Руайрк були лордами Брейфне протягом всього неспокійного XVI століття.

Історія королівства Брейфне[ред.ред. код]

У стародавні часи територію майбутнього королівства Брейфне населяло плем'я (туат) ердіні (Erdini), що в Ірландії називалося ернай (ірл. — Ernaigh). Це було ірландське плем'я, що володіло землями навколо озера Лох Ерне (ірл. — Lough Erne).

На початку християнської ери в Ірландії в V–VI століттях на території Брейфне, а також поруч цих земель жили наступні туата: Гласрайге, Масрайге, Дартрайге, Арвайге, Галрайге, Фір Манах, Гайленга (ірл. — Glasraighe, Masraige, Dartraige, Armhaighe, Gallraighe, Fir Manach, Gailenga). У VI столітті люди відомі як Конмайкне Рейн (ірл. — Conmaicne Rein) вирушили на північ з Данмора, що в графстві Голуей на зеилю Маг Рейн (ірл. — Magh Rein), що навколо Фенай. Нинішня територія на півдні графства Лейтрім була відома як Маг Рейн, а жителі цієї землі як Конмайкне Маг Рейн (ірл. — Conmaicne Magh Rein). Це були люди з кланів Муйнтір Еолайс, Муйнтір Кеарваллайн (О'Мулві), Кінел Луахайн (ірл. — Muintir Eolais, Muintir Cearbhallain (O Mulvey), Cinel Luachain).

У VIII столітті територія Брейфне була завойована кланом О'Брюйн (ірл. — Uí Briúin), які були гілкою королівських династій Коннахту. О'Брюйн утвердились спочатку на землях нинішнього графства Летрім, а потім і на території графства Каван.

У IX столітті клан О'Руайрк (ірл. — O'Ruairc) утвердився в якості королівської династії Брейфне.

У Х — XI століттях королі Брейфне вели нескінченні війни з сусідами — переважно з королівством Коннахт за території і за владу на території королівства.

У XII столітті королівство досягло вершини своєї могутності і охоплювало території сучасних графств Лейтрім, Міт, Фермана, Каван, Лонгфорд, Слайго.

У XVI столітті Брейфне ще зберігало незалежність від англійських загарбників і складалося з двох королівств Західне Брейфне (яким володіли О'Руайрк) і Східне Брейфне (яким володіди О'Рейлі). Пізніше вони стали вже не королями, а лордами, а потім і остаточно втратили свою владу.

Клани королівства Брейфне[ред.ред. код]

Кенел Кайрпре (Кайрбре) (ірл. — Cenél Cairpre (Cairbre) — володіли землями в нинішніх графствах Слайго та Літрім. Походять від Койпре — сина верховного короля Ірландії на ймення Ніл (Ніалл) Девяти Заручників. Від Кенел Кайрпре походять О'Мулклохі (ірл. — O'Mulclohy (Ó Maolchloiche).

Дункарбі (Дун Хайрбре) (ірл. — Duncarbry (Dun Chairbre) — володіли землями Дровес, барони північного Слайго.

Кайпре Габра (ірл. — Cairpre Gabra) — володіли землями в північному Лонгфорді, баронство Гранард.

О'Ронан (ірл. — O'Ronan (Ó Ronáin) — були вождями дрібних кланів в баронстві Гранард.

О'Фаррел (ірл. — O'Farrell) — були сильними і впливовими у XIII столітті.

Список королів королівства Брейфне[ред.ред. код]

(вказані роки правління, додаткові титули якими володіли ці королі та спорідненість)

Ранні королі[ред.ред. код]

Еохайд Мугмедон або Еоху Мугмедон (ірл. - Eochu Mugmedón) - батько Бріона, Фіахра, Ніалла Дев’яти заручників.

Бріон (ірл. – Brión) – засновних королівських династій Коннахту.

Аод Фіонн мак Фергна (ірл. - Aodh Fionn mac Fergna) – король Брейфне.

Маенах мак Байхін (ірл. - Maenach mac Báithin) - король О'Брюнь Брейфне (653 – ?).

Дуб Дохра (ірл. - Dub Dothra) – король О'Брюнь, Конмайкне, Брейфне (743 – ?).

Кормак мак Дуйв Да Кріох (ірл. - Cormacc mac Duibh Dá Críoch) – король Брейфні (? – 790).

Муйрхертах мак Доннгал (ірл. - Muircheartach mac Donnghal) (800 – 806).

Маел Дуїн мак Ехтгал (ірл. - Mael Dúin mac Échtgal) (? – 822).

Келлах мак Кернах мак Дув Дохра (ірл. - Ceallach mac Cearnach mac Dubh Dothra) (? - ?).

Тігернан мак Селлахан (ірл. - Tighearnán mac Seallachan) (888 – ?).

Руарк мак Тігернайн (ірл. - Ruarc mac Tighearnáin) - лорд О'Бруїн Брейфне (893 – ?), дідусь Шона Фергала

Фланн мак Тігернайн (ірл. - Flann mac Tighearnáin) (910 - 931)

Кернахан мак Тігернайн (ірл. - Cernachan mac Tighearnáin) (931 - 935)

Конгалах мак Кахалайн (ірл. - Conghalach mac Cathaláin) (935 - 937)

Клейркен мак Тігернан (ірл - Cléircén mac Tigernán) (937 - ?)

Фергал мак Руайрк (ірл. - Fergal ua Ruairc) (? - ?)

Династія клану О'Руайрк - королів Брейфне[ред.ред. код]

Шон Фергал О'Руайрк (ірл. - Sean Fergal Ó Ruairc) - король Коннахту та Брейфне (964 – 67)

Ніалл О'Руайрк (ірл. - Niall Ó Ruairc) - спадкоємець Брейфне (1000 – 1001)

Аед О'Руайрк (ірл. - Aedh Ó Ruairc) (1001 – 1015) – син Шона Фергала

Арт ан Кайлех О'Руайрк (ірл. - Art an Caileach Ó Ruairc) (1020 – 1030?) – син Шона Фергала

Аед О'Руайрк (ірл. - Aedh Ó Ruairc) - лорд Дартрайге у 1029

Арт Валлах Ойрдніде О'Руайрк (ірл. - Art Uallach Oirdnidhe Ó Ruairc) - король Коннахта і Брейфне (1030 – 1046) – син Аеда мак Фергала

Ніалл О'Руайрк (ірл. - Niall Ó Ruairc) - король Брейфне та Коннахту (1047 - 1057 ?) – син Арта Валлаха.

Домалл О'Руайрк (ірл. - Domnall Ó Ruairc) - лорд Брейфне 1057 (?) – син Ніалла

Кахал О'Руайрк (ірл. - Cathal Ó Ruairc) - лорд Брейфне (1051 – 1059) – син Тігернана

Аед ін Гілла Брайте О'Руайрк (ірл. - Aedh in Gilla Braite Ó Ruairc) (1066 – 1067) - син Ніалла мак Арта Валлаха

Аед О'Руайрк (ірл. - Aed Ó Ruairc) - король Коннахту та Брейфне (1067 – 1087) – син Арта Валлаха

Доннхад Каел О'Руайрк (ірл. - Donnchadh Cael Ó Ruairc) (1084 – 1085) - син Арта ан Кайлеха

Валгарг О'Руайрк (ірл. - Ualgharg Ó Ruairc) - спадкоємець королівства Коннахт (1085 – ?) син Ніалла мак Арта Валлаха

Доннхад О'Руайрк (ірл. - Donnchadh Ó Ruairc) - лорд О'Брюїн та Конмайкне (1101 – ?) син Арта О'Руайрк

Домналл О'Руайрк (ірл. - Domnall Ó Ruairc) - король Коннахту та Брейфне (1095 – 1102) – син Тігернана Валгарга

Кахал О'Руайрк (ірл. - Cathal Ó Ruairc) - лорд ОБрюїн Брейфне та Гайленга (1105 – ?) - син Гілла Брайте мак Тігернана

Домналл О'Руайрк (ірл. - Domnall Ó Ruairc) - лорд ОБрюїн (1108 – 1117) - син Доннхада

Аед ан Гілла Шронмаол О'Руайрк (ірл. - Aedh an Gilla Sronmaol Ó Ruairc) - король Конмайкне (1117 – 1122) – син Домналла чи Доннхада

Тігернан Великий О'Руайрк (ірл. - Tigernán mór Ó Ruairc)(1124 – 1152 та 1152 – 1172) – син Доннхада мак Домнайла

Аед О'Руайрк (ірл. - Aedh Ó Ruairc) (1152 та 1172 – 1176) – син Гілла Бруїдне мак Домналла

Амлайб О'Руайрк (ірл. - Amlaíb Ó Ruairc) (1176 – 1184) - син Фергала мак Домналла мак Тігернана

Аед О'Руайрк (ірл. - Aedh Ó Ruairc) (1184 – 1187) - син Маелсехланна мак Тігернана Мора

Домналл О'Руайрк (ірл. - Domnall Ó Ruairc) - лорд більшої частини Брейфне (1207) – син Фергала мак Домналла мак Фергала

Валгард О'Руайрк (ірл. - Ualgarg Ó Ruairc) (1196 – 1209) – син Кахала мак Аеда мак Доннхада

Арт О'Руайрк (ірл. - Art Ó Ruairc) (1209 – 1210) – син Домналла мак Фергала мак Домналла

Ніалл О'Руайрк (ірл. - Niall O'Ruairc) - король Дарті і клану Фермайге (1228) – син Конгалаха мак Фергала мак Домналла

Валгард О'Руайрк (ірл. - Ualgarg Ó Ruairc) (1210 – 1231) – син Кахала мак Аеда мак Доннхада

Кахал Ріабах О'Руайрк (ірл. - Cathal Riabach O'Ruairc) (1231 – 1236) – син Доннхада мак Аеда мак Гілла Брайте

Конхобар О'Руайрк (ірл. - Conchobar O'Ruairc) (1250 – 1257) - син Тігернана мак Домналла мак Кахала

Лорди Брейфне з клану О'Руайрк[ред.ред. код]

Sitric O'Ruairc, king of Bréifne: elected and killed 1257–1257 – son of Ualgarg son of Cathal

Amlaíb O'Ruairc, king of Breifne West : 1257–1258 – son of Art son of Domnall son of Fergal

Domnall O'Ruairc, king of Breifne: 1258 to 1258 (deposed) – son of Conchobar son of Tigernán

Art O'Ruairc, king of Breifne East: 1258–1259 (deposed) – son of Cathal riabach son of Donnchadh

Domnall O'Ruairc, king of Breifne: 1259 to 1260 (killed) – son of Conchobar son of Tigernán

Art bec O'Ruairc, king of Breifne West: 1260–1260 (killed) – son of Art son of Domnall son of Fergal

Art O'Ruairc, king of Breifne: 1261–1266 (deposed)– son of Cathal riabach son of Donnchadh

Conchobar buide O'Ruairc, king of Breifne: 1266–1273 – son of Amlaíb son of Art

Tigernán O'Ruairc, king of Breifne: 1273–1274 – son of Aedh son of Ualgarg son of Cathal

Art O'Ruairc, king of Breifne: 1275–1275 – son of Cathal riabach son of Donnchadh

Amlaib O'Ruairc, king of Breifne: 1275?–1307 – son of Art son of Cathal riabach

Domnall carrach O'Ruairc, king of Breifne: 1307–1311 – son of Amlaíb son of Art

Ualgarg mór O'Ruairc, king of Breifne: 1316–1346 – son of Domnall carrach

Flaithbheartach O'Ruairc, king of Breifne: 1346–1349 (deposed) – son of Domnall carrach

Aodh bán O'Rourke, king of Breifne: 1349–1352 – son of Ualgarg mór son of Domnall

Flaithbheartach O'Ruairc, king of Breifne: 1352–1352 (died) – son of Domnall carrach

Tadgh na gcoar O'Rourke, king of Breifne: 1352–1376 – son of Ualgarg mór son of Domnall carrach

Gilla Crist O'Rourke, lord of Breifny: died 1378 – son of Ualgarg mór son of Domnall carrach

Tigernán mór O'Rourke, king of Breifne: 1376–1418 – son of Ualgarg mór son of Domnall carrach

Aodh buidhe O'Rourke, king of Breifne: 1418–1419 – son of Tigernán mór

Tadhg O'Rourke, king of West Breifne: 1419–1424 – son of Tigernán mór

Art O'Rourke, king of East Breifne: 1419–1424 – son of Tadhg na gcoar

Tadhg O'Rourke, king of Breifne: 1424–1435 – son of Tigernán mór

Lochlann O'Rourke, king of East Breifne: 1435–1458 – son of Tadhg na gcoar

Donnchadh bacagh O'Rourke, king of West Breifne: 1435–1445 – son of Tigernán mór

Donnchadh O'Rourke, king of West Breifne: 1445–1449 – son of Tigernán óg son of Tigernán mór

Tigernán óg O'Rourke, king of Breifne: 1449–1468 – son of Tadhg son of Tigernán mór

Donnchadh losc O'Rourke, half-king of Breifne: 1468–1476 – son of Tigernán mór son of Ualgarg mór

Domnall O'Rourke, half-king of Breifne: 1468–1476?, – son of Tadhg son of Tigernán mór

Feidhlimidh O'Rourke, king of Breifne: 1476–1500 – son of Donnchadh son of Tigernán óg

Eóghan O'Rourke, king of Breifne: 1500–1528 – son of Tigernán óg son of Tadhg

Feidhlimidh O'Rourke, king of Breifne: 1528–1536 – son of Feidhlimidh son of Donnchadh

Brian ballach mór O'Rourke, king of Bréifne, 1528–1559, 1560–1562 – son of Eóghan son of Tigernán óg

Tadhg O'Rourke, king of Breifne: 1559–1560 – son of Brian ballach

Aodh gallda O'Rourke, king of Breifne: 1562–1564 – son of Brian ballach

Aodh buidhe O'Rourke, king of Breifne: 1564–1566 – son of Brian ballach

Brian na múrtha O'Rourke, king of Breifne: 1566–1591 – son of Brian ballach

Brian óg na samhthach O'Rourke, king of Breifne: 1591–1600 – son of Brian na múrtha

Tadhg O'Rourke, lord of Breifne: 1600–1605 – son of Brian na múrtha

Лорди Брейфне з клану О'Рагаллайг (Муйнтір Маелморда)[ред.ред. код]

Godfrey Ua Raghallaigh, lord of Muintir-Maelmordha: 1161

Cathal Ua Raghallaigh, lord of Muintir-Maelmordha: 1161–1162 – son of Godfrey

Fergal son of Cu Chonnacht O'Raigillig, King of Dartry and Clann Fermaige: 1239

Cathal Ua Raghallaigh, lord of Muintir-Maelmordha: 1256

Con Ua Raghallaigh, chief of Muintir-Maelmordha: 1256–1257

Matha Ua Raghallaigh, lord of Muintir-Maelmordha: 1282

Ferghal O'Raigillig, East Breifne: 1282–1293

Gilla-Isa Ruaid O'Raigillig, East Breifne: ↑1327 or 1330

Matha son of Gilla-Isa O'Raigillig, East Breifne: 1304

Mael Sechlainn O'Raigillig, East Breifne: 1328

Richard [Risderd] O'Reilly, East Breifny: 1349– ↑1346 or 1349

Cu Chonnacht O'Reilly, East Breifny: 1362 or 1365 (resigned) – son of Gilla-Isa Ruaid

Philip O'Reilly, East Breifny: 1365–1366/69 (deposed) – son of Gilla-Isa Ruaid

Magnus O'Reilly, East Breifny: 1366/69–1366/69 (deposed)

Philip O'Reilly, East Breifny: 1366/69–1384 – son of Gilla-Isu Ruaid

Thomas, son of Mathgamain Ua Raighillaigh, king of Muinter-Mailmordha: 1384–1390

John, son of Philip O'Reilly, East Breifny: 1390–1400 – son of Philip son of Gilla-Isa-Ruaid

Gilla-Isa son of Anrig O'Raigillig, East Breifny: 1400–1400

Maelmordha, son of Cuconnaught O'Reilly, Muintir Reilly: 1403–1411 – son of Cu Chonnacht son of Gilla-Isa Ruaid

Richard, son of Thomas O'Reilly, East Breifny: 1411–1418

Owen, son of John O'Reilly, Muintir-Maelmordha: 1418–1449

Farrell, son of Thomas O'Reilly, Muintir-Maelmordha: 1450 (deposed) – (AM1450)

John, son of Owen O'Reilly, Muintir-Maelmordha: 1450–1460 – son of Owen son of John son of Philip son of Gilla-Isa-Roe

Cathal O'Reilly, Muintir-Maelmordha: 1467

Turlough, son of John O'Reilly, East Breifny: 1468–1487 – son of John son of Owen

John, son of Turlough O'Reilly, East Breifny: 1487–1491

John, son of Cathal O'Reilly, East Breifny: 1491–1510 – son of Cathal son of Owen son of John

Hugh, son of Cathal O'Reilly, East Breifny: 1514

Owen, son of Cathal O'Reilly, East Breifny:1526

Farrell, son of John O'Reilly, East Breifny & Conmaicne: 1526–1536 – son of John, son of Cathal

Maelmordha, son of John O'Reilly, East Breifny: 1537–1565 – son of John son of Cathal

Hugh Conallagh O'Reilly, son of Maelmordha O'Reilly, East Breifny: 1583 – son of Maelmordha son of John

John Roe, son of Hugh Conallagh O'Reilly, East Breifny: 1583–1596

Philip, son of Hugh O'Reilly, East Breifny: 1596–1596

Edmond, son of Maelmordha O'Reilly, East Breifny: 1596–1601 – son of Maelmordha son of John son of Cathal

Owen, son of Hugh Conallagh O'Reilly, East Breifny: 1601–?

Королі Брейфне з клану О'Руайрк 1128 – 1605 років[ред.ред. код]

Tigernan Mór mac Aeda after 1128-1172

Aed mac Gilla Braite 1172-1176

Amlaib mac Fergaile 1176-1184

Aed mac Mael Sechlainn 1184-1187

Ualagarg mac Cathail Leith after 1196-1209

Art mac Domnaill 1209-1210

Ualagarg mac Cathail Leith after 1214-1231

Cathal Riabach mac Donnchada 1231-1236

Conchobhar mac Tigernain after 1250-1257

Sigtrygg (Sitric) mac Ualgairg 1256-1257

Amblaib mac Airt 1257-1258

Domnall mac Conchobair 1258-1260

Art mac Cathail Riabaig 1261-1266

Conchobar Buide mac Amlaib 1266-1273

Art mac Cathail Riabaig 1273-1275

Tigernan mac Aeda 1273-1274

Amlaib mac Airt 1275-1307

Domnall Carrach mac Amlaib 1307-1311

Ualgarg mac Domnaill Charraig 1316-1346

Flaithbheartach mac Domhnaill Charraigh 1346-1349

Aodh Bán mac Ualghairg 1349-1352

Tadhg na gCaor mac Ualghairg 1352-1376

Tighearnan Mór mac Ualghairg 1376-c.1 February 1418

Aodh Buidhe mac Tighearnain Mór 1418-1419

Tadhg mac Tighearnain Mór 1419-1435

Art mac Taidgh na gCaor 1419-1424

Lochlainn mac Taidhg na gCaor 1435-1440

Donnchadh Losc mac Tighearnain Mór 1440-1445

Donnchadh mac Tighearnain Óg 1445-1449

Lochlainn mac Taidgh na gCaor 1449-1458

Tighearnan Óg mac Taidhg 1449-1468

Domhnall mac Taidhg 1468-1468

Donnchadh Losc mac Tighearnain Mór 1468-1476

Feidhlimidh mac Donnchadha 1476-1500

Eoghan mac Tighearnain Óg 1500-1528

Feidhlimidh mac Feidhlimidh 1528-1536

Brian Ballach mac Eoghain 1536-c.1559

Tadhg mac Briain Bhallaigh c.1559-1560

Brian Ballach mac Eoghain 1560-1562

Aodh Gallda mac Briain Bhallaigh 1562-1564

Aodh Buidhe mac Briain Bhallaigh 1564-1566

Brian na Murtha mac Briain Bhalliagh 1566-3 November 1591

Brian Óg na Samhthach mac Briain na Murtha 1591-1600

Tadhg mac Briain na Murtha 1600-1605

Королі Східної Брейфне з клану О'Рейллі та королі Муйнтір Маойлморда з клану О'Рагаллаг 1161 - 1607 років[ред.ред. код]

Гофрайд (ірл. - Gofraid) (? – 1161)

Кахал мак Гофрайд (ірл. - Cathal mac Gofraid) (1161 – 1162)

Кахал мак Аннайд (ірл. - Cathal mac Annaid) (1220 – 1256)

Конхобар мак Кахайл (ірл. - Conchobar mac Cathail) (1256 – 1257)

Домналл мак Аннайд (ірл. - Domnall mac Annaid) (1257 – 1283)

Маха мак Домнайлл (ірл. - Matha mac Domnaill) (1285 – 1285)

Фергал мак Домнайлл (ірл. - Fergal mac Domnaill) (1285 – 1293)

Gilla Isu Ruad mac Domnaill 1293–1330

Risdeard mac Giolla Iosa Ruaidh 1330–1349

Ку Коннахт мак Гіолла Йоса Руайд (ірл. - Cu Chonnacht mac Giolla Iosa Ruaidh) (1349 – 1365)

Піліб мак Гьолла Йоса Руайд (ірл. - Pilib mac Giolla Iosa Ruaidh) (1365 – 1384)

Майнус мак Кон Коннахт (ірл. - Maghnus mac Con Connacht) (1369 – 1369)

Томас Великий мак Махйявна (ірл. - Tomas mor mac Mathghamhna) (1384 – 1392)

Шон мак Піліб (ірл. - Seoan mac Pilib) (1392 – 1400)

Гіолла Йоса мак Піліб (ірл. - Giolla Iosa mac Pilib) (1400 – 1403)

Маолворда мак Кон Коннахат (ірл. - Maolmhordha mac Con Connacht) (1403 – 1411)

Рісдерд мак Томаш Ворь (ірл. - Risdeard mac Tomais Mhoir) (1411 – 1418)

Ейян мак Шоайн (ірл. - Eoghan mac Seoain) (1418 – 1449)

Шон ан Еній мак Ейань (ірл. - Sean an Einigh mac Eoghain) (1449 – 1460)

Ферьял мак Томаш Ворь (ірл. - Fearghal mac Tomais Mhoir) (1449 – 1450)

Кахал мак Еган (ірл. - Cathal mac Eoghain) (1460 – 1467)

Тойрлделбах Шейн ан Ейні (ірл. - Toirdhealbhach mac Seain an Einigh) (1467 – 1487)

Шон мак Тойрделвай (ірл. - Sean mac Toirdhealbhaigh) )1487 – 1491)

Шон мак Кахаль (ірл. - Sean mac Cathail) (1491 – 1510)

Ед мак Кахаль (ірл. - Aodh mac Cathail) (1510 – 1514)

Еган Руад мак Кахайл (ірл. - Eoghan Ruadh mac Cathail) (1514 – 1526)

Ферьял мак Шон (ірл. - Fearghal mac Seain) (1526 – 1534)

Маолворда мак Шон (ірл. - Maolmhordha mac Seain) (1534 – 1565)

Аод Конналлах мак Маолворда (ірл. - Aodh Connallach mac Maolmhordha) (1565 – 1583)

Сір Шон Руад мак Аода Конналайг (ірл. - Sir Sean Ruadh mac Aodha Connallaigh) (1583 – 1596)

Піліб Дув мак Аода Конналлайг (ірл. - Pilib Dubh mac Aodha Connallaigh) (1596 – 1596)

Еамонн мак Маолворда (ірл. - Eamonn mac Maolmhordha) (1596 – 1601)

Еоган мак Аода Конналайг (ірл. - Eoghan mac Aodha Connalaigh) (1601 – 1603)

Маолворда мак Аода Конналлайг (ірл. - Maolmhordha mac Aodha Connallaigh) (1603 – 1607)

Джерела[ред.ред. код]

  • Egan, Terry, ed. (2006). A Travel Guide to Bréifne: the Lost Kingdom of Ireland. Belfast: The Stationery Office Ltd. ISBN 978-0-337-08747-9.
  • Annals of Connacht
  • Annals of the Four Masters
  • Annals of Tigernach
  • Annals of Ulster
  • Annals of Innisfallen
  • Hennessy, William M., ed. (1871). Annals of Loch Cé II. London: Longman and Co.
  • Chronicon Scotorum
  • Martin; Moody (1984). A New History of Ireland IX.
  • O'Reillys of East Breifne: O Raghalliagh, Kings of Muintir Maoilmhordha, a.1161-1607. pp. 229–230.
  • O Ruairc, Kings of Breifne, a.1128-1605. pp. 228–229.
  • O'Duignan, Manus. (late 14th century). Book of Ballymote. On microfilm in Irish national archives.
  • Keating, Geoffrey (1632, trans. 2009). Forus Feasa ar Erinn [The History of Ireland]. Ex Classics Project. Retrieved 3 July 2012.
  • Cú Choigcríche Ó Cléirigh [Book of Genealogies]. (1642). On microfilm in Irish national archives.
  • Mac Fhirbhisigh, Dubhaltach Óg. Leabhar na nGenealach 1650–1666. On microfilm in Irish national archives.
  • O'Hart, John (1876). Origin and Stem of the Irish Nation.