Бреньо Золтан Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бреньо Золтан Матвійович
Особисті дані
Повне ім'я Золтан Матвійович Бреньо
Народження 15 лютого 1929(1929-02-15)
  Чехословаччина Хуст,
Підкарпатська Русь,
Чехословаччина
Смерть 9 листопада 2016(2016-11-09) (87 років)
  УкраїнаУжгород, Закарпаття,
Україна
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1944–1945
1946—1948
Угорщина «УАК» (Ужгород)[1]
СРСР «Спартак» (Ужгород)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1949—1952 СРСР «Торпедо» (Сталінград) 34 (2)
1953 СРСР «Торпедо» (Москва) 11 (2)
1954 СРСР Торпедо (Горький) ? (?)
1954—1957 СРСР «Спартак» (Ужгород) ? (?)
1957—1959 СРСР «Колгоспник» (Полтава) 26 (1)
1959—1961 СРСР «Спартак» (Ужгород) ? (?)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Золтан Матвійович Бреньо (угор. Brenyó Zoltán, нар. 15 лютого 1929, Хуст, Підкарпатська Русь, Чехословаччинапом. 9 листопада 2016, Ужгород, Україна) — колишній радянський і український футболіст. Грав на позиції нападника. Бронзовий призер першості СРСР серед команд класу «А» та четвертьфіналіст кубка СРСР з футболу (1953). За високі досягнення йому присвоєно почесне звання Майстер спорту СРСР.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Як багато ужгородських хлопчаків він закохався у футбол ще в дитинстві. У 1944 році його запросили до тодішньої найкращої юнацької команди краю «УАК» (Ужгород), яка вже у 1942 році завоювала право грати у другій, а у 1944 році — у першій групі угорського чемпіонату з футболу. Також з його іменем пов'язана перемога збірної юнаків Закарпаття на першому повоєнному чемпіонаті УРСР 1946[2] . У 1949 році здібного гравця помітили на турнірі в Сталінграді й запросили до місцевої команди майстрів першої групи, яка у 1950 році вже брала участь у першості СРСР з футболу серед команд класу «А». Через три роки відомий московський тренер Віктор Маслов, який тоді очолював столичне «Торпедо», включив його до складу своєї команди. Того ж року москвичі з його участю вибороли третє призове місце в першості СРСР серед команд класу «А» та вийшли у чвертьфінал кубка СРСР з футболу (1953). За високі досягнення в області спорту йому разом з іншими гравцями команди, зокрема Валентину Іванову та Едуарду Стрельцову було присвоєно почесне звання Майстер спорту СРСР. Цей закарпатський футболіст у вищій лізі виступав ще й за команду Торпедо (Горький), яка вийшла у восьмифінал кубка СРСР з футболу 1954. До речі тоді такий ж результат досяг і ужгородський «Спартак», до якого вже відомий форфард повернувся ще в тому році і в якому провів майже три сезони 1954 —1957. Згодом його запросили до полтавського «Колгоспника» — володаря кубка УРСР з футболу 1956, у якому відіграв два сезони. Потім він повернувся до рідного Закарпаття, де ще довгий час виступав за «Спартак» (Ужгород). Ця команда у своїй зоні першості СРСР серед команд класу «Б» у 1958 році виборола почесне четверте місце.

Командні трофеї[ред. | ред. код]

Почесні звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Ужгородський атлетичний клуб»
  2. Сторінками футбольної історії Закарпаття. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 21 травня 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]