Бржезіна Отакар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бржезіна Отакар — (Otokar Březina; *13 вересня 1868 — †25 березня 1929) — чеський поет-символіст і публіцист. Справжнє ім'я — Вацлав Іґнац Йєбавий (Václav Ignác Jebavý)

Життя та творчість[ред.ред. код]

Народився в Початках біля Табора. Працював вчителем у провінції. Був схильний до самотності. Зазнав впливу філософії А. Шопенгауера і поезії Шарля Бодлера. Перші твори пройняті містикою й смутком. Збірки «Будівники храму» (1899) та «Руки» (1901) свідчать про певну еволюцію Бржезіна до реалізму й соціальних проблем.

Поетичні збірки «Таємничі дали» (1895) і «Світанок на заході» (1896) є найзначущими творами Бржезіни в якості символіста.

Статті Бржезіна про художню майстерність зібрані в книзі «Музика струмків» (1903).

Цикл його поезій «З вістей про Україну» (1886) виник частково під впливом поезій Тараса Шевченка, з якими Бржезіна познайомився в тогочасних чеських перекладах.

Поезія Бржезіни ні за життя, ні опісля не була дуже популярною. Медитативна, заважка, насичена загадковими образами і складними метафорами, вона своєрідно передавала атмосферу суспільного життя того часу — дисгармонію між дійсним і бажаним. Вона, на думку письменника Вітезслава Незвала, «зробила чеську мову дійсно величною і прекрасною».

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]