Бржетіслав II
| Бржетіслав II | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1056[1] Прага, Чеське князівство |
| Помер |
22 грудня 1100[1] Zbečnod |
| Поховання | Собор святого Віта |
| Діяльність | монарх |
| Титул | Князь Богеміїd |
| Посада | Князь Богеміїd |
| Рід | Пржемисловичі |
| Батько | Вратіслав ІІ[2] |
| Мати | Аделаїда Арпад |
| Брати, сестри | Юдита Вратиславівна, Юдіт Богемська, Болеслав Вратиславович, Боривой II, Владислав І, Собіслав I і Vratislavd |
| У шлюбі з | Lukarta of Bogend |
| Діти | Бржетислав Бржетиславич |
Бржетіслав II (чеськ. Břetislav II, пом. 22 грудня 1100) — князь Чехії (1092—1100). Онук Анастасії Ярославни, правнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Біографія[ред. | ред. код]
Бржетіслав II належав до роду Пржемисловичів, син короля Чехії Вратислава II та його дружини Аделаїди з роду Арпад та Ярославичів (доньки Андрія I Угорського та Анастасії Ярославни, онуки Великого князя Київського Ярослава Мудрого).
Після смерті дядька Конрада I Брненського 1092 року успадкував чеський престол.
Бржетіслав відрізнявся релігійним завзяттям. Він переслідував не тільки язичників, але і клір, який служив на слов'янській мові, замінивши його латинським обрядом; переслідував відьом і язичницьких волхвів. Під час розпочатого в роки його правління Першого хрестового походу Бржетіслав II наказав насильно хрестити празьких євреїв.
В час правління Бржетіслава мали місце його збройні виступи проти окремих слов'янських племен, які відмовлялися платити податки чеській скарбниці. В 1093 Бржетіслав зайняв Сілезію аж до Одера.
Згідно з традицією, спадкоємцем чеського трону після смерті Бржетіслава мав стати син Конрада I, Олдржих. Однак Бржетіслав зумів переконати імператора Генріха IV в тому, що правильніше було б віддати чеську корону його братові — Боржівою. Після повернення з Німеччини Бржетіслав вигнав Ольдржіха з Моравії, яка йому належала і віддав її Боржівою.
Дружиною Бржетислава була Лукарта Богенська, яка народила йому сина Бржетислава. Проте він не мав прав на престол, оскільки на той момент князівський титул в Богемії успадковував старший в роду Пржемисловичів. Остання згадка про Бржетислава-молодшого датується 1130 роком, коли його дядько Собіслав I наказав його осліпити за начебто участь в змові. Пізніше Бржетислав помер, не залишивши нащадків.
Родовід[ред. | ред. код]
Бржетіслав II веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.
| Болеслав II, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Олдржих, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Емма Мельник | ||||||||||||||||
| Бржетіслав I, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Křesina | ||||||||||||||||
| Божена | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Вратислав ІІ, король Богемії | ||||||||||||||||
| Бертольд фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
| Генрих фон Швайнфурт | ||||||||||||||||
| Еліка фон Вальбе | ||||||||||||||||
| Юдит фон Швейнфурт | ||||||||||||||||
| Otto II of Henneberg | ||||||||||||||||
| Гербера фон Хенненберг | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Бржетіслав II, князь Богемії | ||||||||||||||||
| Михайло, князь Угорщини | ||||||||||||||||
| Василь, князь угорський | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Андрій I, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Княжна з роду Татоні | ||||||||||||||||
| Аделаїда Арпад, угорсько-українська княжна | ||||||||||||||||
| Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Ярослав Мудрий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Рогніда | ||||||||||||||||
| Анастасія Ярославна, українська княжна | ||||||||||||||||
| Улоф III Шетконунг | ||||||||||||||||
| Інгігерда, Шведська принцеса | ||||||||||||||||
| Астрід Ободритська | ||||||||||||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- Бржетислав I // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
|
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Lundy D. R. The Peerage