Бродівський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бродівський замок
Палац Потоцького на подвір'ї Бродівському замку
Палац Потоцького на подвір'ї Бродівському замку
Статус: пам'ятка архітектури державнвого значення
Країна: Україна Україна
Місце розташування: Львівська область Львівська область
м. Броди
Географічні координати: 50°05′08″ пн. ш. 25°08′16″ сх. д. / 50.08556° пн. ш. 25.13778° сх. д. / 50.08556; 25.13778
Архітектурний стиль: пізній ренесанс за схемою ідеального міста
Автор проекту: Гійом Левассер де Боплан
Будівник: Станіслав Конєцпольський
Матеріал: камінь, цегла
Перша згадка: фортеця 1580 р.
Початок будівництва: 1630 р.
Завершення будівництва: 1635 р.
Стан: напівзруйнований, вимагає реставрації

Брóдівський зáмок — пам'ятка архітектури державного значення, замок XVII—XVIII ст. Розташований у місті Броди Львівської області.

Історія[ред.ред. код]

Невідомий художник 17 ст. Коронний гетьман Станіслав Конєцпольський

Територія, на якій розташований Бродівський замок, з давніх-давен приваблювала жителів тутешньої околиці, як місцевість, де можна було сховатися від ворогів, знайти притулок у скрутну хвилину. Ця територія вважається одним з найімовірніших місць локалізації дитинця Давньоруських Бродів. Можливо, наприкінці 80-х рр. XVI ст. тут спорудив свій дерев'яний оборонний двір засновник Бродів на магдебурзькому праві (1586 р.) белзький воєвода Станіслав Жолкєвський.

Після придбання Бродів у 1629 р. тодішнім польним гетьманом Станіславом Конєцпольським тут будується замок нового бастіонного типу (1630—1635 рр.). Його архітекторами були відомий французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський будівничий Андреа дель Аква. Замок являв собою 5-кутник і складався з 5-и бастіонів та куртин (валів), у середині яких містились каземати. Замок був оточений глибоким ровом, що час від часу наповнювався водою. В'їзд у середину фортеці здійснювався греблею та через звідний міст. На дитинці до середини XVIII ст. стояла дерев'яна каплиця та дерев'яний будинок, в якому жили власники міста та коменданти фортеці.

Під час оглядин новозбудованого бродівського замку в 1633, на які була запрошена місцева шляхта, Богдан Хмельницький необачно висловився щодо фортеці:

« …гарний замок, але збудований людськими руками, ними ж може бути і здобутий  »


розгнівивши цим С.Конєцпольського, від гніву котрого мусив шукати схованки на Запоріжжі.[1]

У 1648 р. замок витримав кількатижневу облогу козацьких військ Б. Хмельницького. Під час Берестецької битви твердиня також відігравала роль польської військової бази. Звідси для обстрілу козацького табору на річці Пляшівці транспортували гармати. Також тут тримали полонених козаків.

Наприкінці 1660-х рр. було проведено ремонт фортеці, у разі небезпеки тут знов могли переховуватись люди. Зокрема, так було під час турецьких походів 1672, 1676 рр.

З 1682 р. Броди перейшли у власність родини Собєських. З 1704 р. Бродами володіла родина Потоцьких. Замок перетворився на одну з їхніх резиденцій. У середині XVIII ст. над брамою спорудили барокову вежу з годинником, на дитинці — 2-поверховий палац. Перед замковою брамою збудовано равелін. Очевидно, що будівничим цих споруд був військовий інженер і власник міста в 1751 — 1760 рр. — Станіслав Потоцький. Тоді ж замок став місцем розкішних дійств. Так, 17 грудня 1732 р. тут відбувся грандіозний феєрверк на честь прибуття власника Бродів Юзефа Потоцького з дружиною Людвігою з Мнішеків. 2 лютого 1755 р. в замку проведено карнавал з нагоди весілля старшої доньки Станіслава Потоцького — Теофілії.

В XVII—XVIII ст. замок неодноразово відвідували монархи Польщі та Австрії — Владислав IV Ваза, Ян ІІ Казимир, Ян ІІІ Собєський, Йозеф ІІ.

Перед нападом військ Наполеона на Москву російський уряд, боячись використання замку як тилової бази польських військ — союзників французів, звернувся до австрійців з вимогою зруйнувати Бродівську твердиню. Тому в 1812 р. вежу з головним в'їздом та равелін підірвали. Руїнами було завалено фортечний рів. Замок втратив своє оборонне значення. Решту валів з казематами, що лишилися, передано під склади для товарів та магазини. Лише палац залишався головною оздобою замку. В XIX ст. тут зберігалась бібліотека Потоцьких, частина якої тепер міститься в замку Орон (Швейцарія).

З 1834 р. замковий палац належав родині Молодецьких. Перед Першою світовою війною тодішня власниця споруди, графиня Ядвіга Жищевська, створила тут приватний музей. На особливу увагу заслуговувала колекція старовинних меблів та портретів видатних польських діячів. Велика частина цієї збірки пропала в роки Першої світової війни.

Після Другої світової війни, за часів Радянського Союзу, замок використовувався, як військовий об'єкт. Нині він в руїні. Із замкового комплексу до наших днів збереглись неповних чотири куртини з казематами та північно-східний бастіон. На особливу увагу заслуговує збережений ренесансний портал вхідних дверей одного з казематів в західній куртині.

Стан на початок XXI століття[ред.ред. код]

До сьогоднішні залишилось три з половиною куртини з казематами і два бастіони. На замковому дитинці зберігся двоповерховий палац XVIII ст. побудований Станіславом Потоцьким. У плані — видовжений прямокутник на 2 поверхи з двома ризалітами. Цегляний, стіни на повну висоту оздоблені пілястрами композитного ордеру. Центр головного фасаду довершує балкон. Внутрішнє розплануванння — анфілада. Інтер'єри не збережено.

У післявоєнний період в замку розміщувалася військова частина, офіційно — це був завод з ремонту автонавантажувачів. У цей час твердиня зазнала значних руйнувань і перебудов. З середини 1990-х років військова частина покинула фортецю.

Приміщення палацу передано в користування школі, там також містився районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею. Замкові каземати залишаються в руїні і не використовуються, що приводить до значних руйнувань. В 2007 р. за ініціативи історико-краєзнавчого музею та районних органів влади розпочата робота з відновлення пам'ятки: проведена регіональна конференція «Бродівський замок — пам'ятка європейського значення в системі фортифікацій на території Галичини й Волині», проводяться роботи з прибирання замкових казематів та створення експозиції.

Примітки[ред.ред. код]

  1. І.Львова. «Нема чого нам добра сподіватись від Москви» / Газета «Моя сповідь».— № 1 (25), 2024 р. с. 17

Джерела[ред.ред. код]

  • Бродівський замок. Буклет. Підготували А.Корчак та В.Стрільчук. — 2007.
  • Корчак А. До проблеми історії будівництва бродівських фортифікацій // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. — Випуск 3. — Рівне: «Волинські обереги». 2005. — С.50-54.
  • Корчак А. Оборонні фортифікації міста Броди // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. — Випуск VI. — Рівне: видавець Олег Зень. 2008. — С.48-54.
  • Онищук Я. Фортеця в Бродах. Сторінки історії бродівських оборонних укріплень // Голос відродження. — № 7 (243). — Броди. 5 вересня 1992. — С.2.
  • Ульянов В. Іконографічні джерела до будівельної історії Бродівської фортеці // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. — (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2009. — С.74-79.
  • Созанський І. З минувшини міста Бродів.— Львів: НТШ, 1911.— 69 с.

Додаткова література[ред.ред. код]

  • Памятники градостроительста и архитектуры УССР, Киев, «Будівельник»
  • журнал «Пам'ятки України», № 2, 1990, (укр)

Координати: 50°05′08″ пн. ш. 25°08′16″ сх. д. / 50.08556° пн. ш. 25.13778° сх. д. / 50.08556; 25.13778