Бронебійний підкаліберний снаряд
Бронебійний підкаліберний снаряд — різновид бронебійного снаряду для ствольної зброї, призначений для ураження важкоброньованих об'єктів, зокрема, танків. Бронебійний підкаліберний снаряд, як правило, не має ні підривника, ні заряду вибухової речовини; його бронебійна дія цілком обумовлена кінетичною енергією снаряду.
Підкалиберний бронебійний снаряд складається з корпусу шпулевої чи іншої форми (піддона), в який вставляється важкий сердечник з металокерамічного сплаву, що володіють високою міцністю, діаметром приблизно втричі менш за калібр гармати. У середині XX століття цю роль переважно виконували карбіди вольфраму, пізніше набули поширення сердечники із збідненого урану.
Піддон забезпечує утримання сердечника в стволі, і служить своєрідним поршнем, приймаючи на себе тиск газів при пострілі, тим самим забезпечуючи розгін всього снаряду. У снарядів з піддоном, що відокремлюється по виході зі стволу піддон зривається з сердечника потоком повітря, що набігає, або, в разі стрільби з нарізної зброї, відцентровою силою. За рахунок меншої, ніж у звичайного снаряда, маси, дулова швидкість сердечника значно перевищує таку для інших типів снарядів (за деякими даними, 1600 м/с проти 800–1000 м/c), а невеликий діаметр сердечника гарантує низький опір повітря при польоті. Для забезпечення стійкості польоту і підвищення купчастості сердечникові надають спеціальні аеродинамічні форми або постачають невеликим оперенням.
При ударі снаряда в броню масивний сердечник пробиває в ній отвір невеликого діаметру, його кінетична енергія при цьому частково витрачається на руйнування броні, але здебільшого переходить в теплову. Розпечені до високих температур осколки сердечника і броні летять в заброньовий простір розбіжним конусом, вражаючи екіпаж танка, виводячи з ладу механізми та обладнання й створюючи численні осередки займання. Сердечники зі збідненого урану із за своєї високої пірофорністі при руйнуванні самозаймаються.
За своєю дією підкаліберні бронебійні снаряди на дальностях до 1000 м володіють істотно більшою бронепробивністю, ніж каліберні бронебійні снаряди.
Вперше підкаліберні снаряди були застосовані Вермахтом в кінці 1941 року.
Див. також[ред.]
- Кумулятивний снаряд
- Бронебійний снаряд
- Бронебійно-запалювальний снаряд
- Бронебійний оперений підкаліберний снаряд
- Бетонобійно-фугасний снаряд
Джерела[ред.]
- Радянська військова енциклопедія «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 597. — ISBN 00101-030 (рос.)
Література[ред.]
- Хогг Я. Боеприпасы: патроны, гранаты, артиллерийские снаряды, миномётные мины — М.: Эксмо-Пресс, 2001.
- Каторин Ю. Ф., Волковский Н. Л., Тарнавский В. В. Уникальная и парадоксальная военная техника — СПб.: Полигон, 2003. — 686 с. — ISBN 5-59173-238-6, УДК 623.4, ББК 68.8 К 29.
|
|||||||||||||||||||
