Бронебійно-фугасний снаряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будова бронебійно-фугасного снаряду
Наслідки ураження бронетехніки бронебійно-фугасним снарядом

Бронебійно-фугасний снаряд — різновид артилерійського снаряду для ствольної зброї, призначений для ураження броньованих об'єктів, зокрема, танків та фортифікаційних споруд.

Бронебійно-фугасний снаряд застосовується в сучасних танках та протитанкових гарматах армій країн світу, як бронебійний снаряд (для ураження танків та інших броньованих машин, руйнування сталевих конструкцій фортифікаційних споруд) і як фугасний (для руйнування оборонних споруд польового типу).

Будова та принцип дії бронебійно-фугасного снаряда[ред.ред. код]

Принцип дії бронебійно-фугасного снаряда заснований на поширенні заряду пластичної вибухової речовини на якомога можливо більшій площі броні і ураженні внутрішнього обладнання та екіпажу бронетехніки, уламками, що утворюються при підриві внутрішньої сторони броні.

Бронебійно-фугасний снаряд входять до боєкомплекту сучасних танкових гармат і гармат польової і протитанкової артилерії.

Бронебійно-фугасний снаряд складається з тонкостінного сталевого корпусу, розривного заряду, провідного паска, донного підривника та трасера. Споряджений пластичним вибуховою речовиною типу «Астролит», що має швидкість детонації до 8200 м/с. При ударі снаряду в броню його головна частина деформується, а пластична ВР «розтікається», збільшуючи контактну поверхню «снаряд-броня» в 1,5-2 рази.

У цей момент спрацьовує донний детонатор і відбувається детонація ВР. Тиск продуктів вибуху сягає десятків тонн на см² броні, потім протягом 1-2 мікросекунд падає до атмосферного. У броні утворюється хвиля стиснення з плоским фронтом, що розповсюджується зі швидкістю близько 5000 м/с. Досягнувши тильної поверхні броньового листа, хвиля стиснення відбивається від неї і повертається назад, як хвиля розтягування. У результаті інтерференції хвиль відбувається відкол броні з тильного боку. Відкололися шматки броні, що володіють високою забійною енергією, вражають екіпаж і внутрішнє обладнання танка. Осколки, що утворилися під час вибуху снаряда, здатні завдати поразки живій силі, що знаходиться на танку або поблизу нього. Дія бронебійно-фугасного снаряда практично не залежить від швидкості зустрічі його з бронею і кінетичної енергії в момент удару.

Перевагою бронебійно-фугасного снаряда вважається відносить простота конструкції і мала залежність відкольної дії снаряда від кута його зустрічі з бронею.

Недоліки бронебійно-фугасного снаряда: низька ефективність при стрільбі по екранованій, шаруватій або композиційній броні і броні з підбивкою на тильній поверхні; різке зменшення ймовірності ураження швидкорухаюшихся броньованих цілей на реальних дальностях через невисоку початкової швидкості снаряда, тобто великий його польотного часу.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 345-346. — ISBN 00101-150. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Хогг Я. Боеприпасы: патроны, гранаты, артиллерийские снаряды, миномётные мины — М.: Эксмо-Пресс, 2001.
  • Каторин Ю.Ф., Волковский Н.Л., Тарнавский В.В. Уникальная и парадоксальная военная техника — СПб.: Полигон, 2003. — 686 с. — ISBN 5-59173-238-6, УДК 623.4, ББК 68.8 К 29.