Бронне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бронне
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Малинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56060370020042882
Основні дані
Засноване 1562
Населення 914
Площа 1,38 км²
Густота населення 662,32 осіб/км²
Поштовий індекс 34611
Телефонний код +380 8–03653
Географічні дані
Географічні координати 51°05′01″ пн. ш. 26°38′15″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Місцева влада
Адреса ради 34611, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Бронне, вул. Шевченка, 1а
Карта
Бронне. Карта розташування: Україна
Бронне
Бронне
Бронне. Карта розташування: Рівненська область
Бронне
Бронне
Мапа
Мапа

CMNS: Бронне у Вікісховищі

Поворот до с.Бронне по трасі Рівне-Сарни

Бро́нне — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 914 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 14 км від колишнього районного центру, за 9 км від залізничної станції Малинськ. За 3 кілометри від автошляху Н25 Старокостянтинів — Городище.

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Карачун Малушка Богуші Компасна роза
Малинськ Пн Тишиця
Зх    'Бронне'    Сх
Пд
Яринівка Поляни Орлівка

Заснування[ред. | ред. код]

Уперше село згадується в письмових джерелах 1562 року.

Село засноване в урочищі “Броня” де були оборонні споруди з найдавніших часів: від слова боронити, “захищати”, існує легенда про мужніх захисників, які обороняли свій дім і майже всі загинули у їх честь і названо село “Оборонення” пізніше перейшло у Бронне.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно перепису 1816 року у Бронному було 129 селян. У 1887 році кількість мешканців села зросла до 364.

На 1909 рік в селі було 79 дворів, 823 жителі, з них 505 в селі та 318 на хуторах.

Після підписання Ризького договору у село повертається польська влада.

У 1912 році в селі діяла церковно-приходська школа. З 1925 року у школі 95 учнів навчалися у дві зміни. У 1950 році у школі вже навчалося 275 учнів. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 848 осіб, з яких 417 чоловіків та 431 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 898 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Сільське господарство[ред. | ред. код]

В Радянський час на території села була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Дзержинського. В користуванні колгоспу 3419 га землі, у тому числі 902 га орної. Напрям господарства — льонарський з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом.

Відомі люди[ред. | ред. код]

На фронтах Другої світової війни воювало 42 мешканці Бронного, 16 чол. полягли на полі бою, на вшанування їх пам'яті у селі встановлено обеліск. 19 мешканців села мають бойові ордени й медалі.

Омелянов Василь Степанович народився 16.07.1924 р. в селі Бронне. На фронт пішов в січні 1944 року. Воював на Третьому Білоруському фронті під командуванням Черняховського І. Д., в 1134 стрілецькому полку. Брав участь в боях за визволення міст Каунас, Чекишкін, Кенігсберг. Військове звання — сержант. Нагороджений Орденом Слави ІІІ ступеня, медаллю «За перемогу над Німеччиною». Помер 8.08.1993 р. Похований в с. Бронне.

Онищук Павло Прокопович народився в 1913 році в селі Бронне Березнівського району Рівненської області. Онищука Павла призвали в армію 29 січня 1944 року. Після проходження служби в третьому окремому батальйоні в Новоград — Волинську воював на Другому Українському фронті. Визволяв білоруські міста Бобровськ, Слуцьк. В боях за місто Барановичі отримав поранення. За заслуги при прориві на Бобруйському напрямі Онищук П. П. отримав подяку від Й. І. Сталіна. В грудні 1944 року був зарахований до складу 189-го запасного стрілецького полку, де прослужив до 1945 року. Нагороджений медаллю «За відвагу», ювілейною медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Ярошик Роман Кіндратович народився 1.10.1919року в селі Бронне Березнівського району Рівненської області. В жовтні 1940 року був призваний на військову службу, яку проходив у м. Миколаєві. З червня 1940 року воював в 144-му стрілецькому полку. Брав участь у бойових діях в Молдавії, у боях під Сталінградом, Румунії, Югославії, Угорщини (м. Будапешт), Чехословаччини (м. Братислава), Австрії (м. Хайнбург). За участь в боях за Австрійське місто Хайнбург Роман Кіндратович отримав подяку від Й. І. Сталіна. Нагороджений медалями: «За взяття Будапешта», «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Помер 27.10.2005 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Посилання[ред. | ред. код]