Брукіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Брукіт

Загальні відомості
Генезис	{{{Генезис}}}
Ідентифікація
Сингонія і вид симетрії	{{{Сингонія і вид симетрії}}}
Сингонія, Вид	ромбічна
Спайність	недосконала
Твердість за шкалою Мооса	6.0—6.5
Блиск	металічний, алмазний
Густина	{{{Густина}}} г/см³
Густина	3.9—4.1 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Показник відбиття R₅₈₀	{{{Показник відбиття, R₅₈₀}}}
Інші властивості

Брукі́т — мінерал класу оксидів та гідроксидів, одна з трьох природних поліморфних модифікацій рутилу. Двоокис титану ланцюжкової будови.

Склад: TiO₂. Ti — 60 %; O — 40 %.

Сингонія ромбічна. Кристали табличкоподібні. Переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. [[ Спайність]] недосконала. При температурі 7000 °С переходить у рутил.

Твердість 6,0—6,5.

Густина 3,9—4,1.

Блиск металічний, алмазний.

Сировина для одержання феротитану, титанового білила.

Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах.

Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.