Брукіт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Брукіт | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна |
| Спайність | недосконала |
| Твердість за шкалою Мооса | 6.0—6.5 |
| Блиск | металічний, алмазний |
| Питома вага | 3.9—4.1 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Брукі́т — мінерал класу оксидів та гідроксидів, одна з трьох природних поліморфних модифікацій рутилу. Двоокис титану ланцюжкової будови.
Склад: TiO2. Ti — 60 %; O — 40 %.
Сингонія ромбічна. Кристали табличкоподібні. Переважно жовтого, бурого, чорного кольорів.
Спайність недосконала. При температурі 750 °С переходить у рутил.
Твердість 6,0—6,5.
Густина 3,9—4,1.
Сировина для одержання феротитану, титанового білила.
Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах.
Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
