Бруно Кельнський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бруно Кельнський
Stbruno.jpg
Інші імена Bruno von Köln
Народився 1030
Кельн
Помер 6 жовтня 1101(1101-10-06)
Монастир Святого Стефана (Італія)
Громадянство Німеччина
Національність німець
Проживання Німеччина, Франція
Ім'я при народженні Бруно Ґардефуст
Діяльність богослов, церковний діяч
Відомий католицький святий
Титул аристократ
Звання радник папи римського, архієпископ Реджо-ді-Калабрія
Конфесія католицтво
Батько Бруно Ґардефуст
Рід Ґардефуст

Бруно Кельнський (*1030 — †6 жовтня 1101) — німецький аристократ, церковний діяч, богослов, засновник Ордену картезіанців.

Життєпис[ред.ред. код]

Боротьба з архієпископом[ред.ред. код]

Народився у Кельні у аристократичній родині Ґардефуст. Отримав ім'я на честь батька. Замолоду навчався спочатку у Кельнській церковній школі, а згодом у Реймський. У Реймсі його було у 1055 році висвячено на священника. У 1056 році Бруно стає пріором Реймського собору. На цій посаді відстоював інтереси католицької церкви перед світською владою. Активно брав участь у диспутах щодо інвеститури, підтримував Григоріанську реформу у католицькій церкві. На цій підставі у нього виникнув конфлікт з Манасієм I, архієпископом Реймським. Проте, незабаром Бруно був вимушений утікати з міста. Він на деякий час знайшов притулок у бенедиктинському монастирі поблизу міста Молем. Згодом при підтримці прихильників папи римського Григорія VII у 1075 році Бруно стає канцлером Реймського діоцезу. Водночас Бруно Кельнський домігся усунення архієпископа Реймського з посади. Втім, остаточно його переміг у 1080 році, коли Манасій змушений був утікати до імператора Генріха IV, ворога папи римського.

Церковні кар'єра[ред.ред. код]

У 1084 році Бруно залишає усі справи й усамітнюється у монастирі Сан-Фонтен поблизу Гренобля. Почувши про прибуття сюди Бруно, монастир почали поповнювати його учні та прихильники. Тому Бруно Кельнський вирішив заснувати новий монастир. В цьому йому допоміг Уго, єпископ Гренобля. Бруно отримав землі у місцевості Шартрез (або Картез). Звідси походить назва монастиря (Велика Шартреза), а в майбутньому всього Ордена картезіанців.

Після того, як новим папою римським у 1088 році стає колишній учень Бруно — Одо де Лажері, який взяв ім'я Урбан II, Бруно Кельнського викликали до Рима. 1190 року він стає архієпископом Реджо-ді-Калабрія, особистим радником папи римського. На цій посаді він продовжує розбудову Ордену картезіанців. Засновує ще один монастир — у Калабрії, що отримав назву Святого Стефана. У 1092 році Бруно добровільно зрікся усіх своїх посад та усамітнився у нещодавно заснованому монастирі Сан-Стефано. Тут він помер 6 жовтня 1101 року.

Бруно Кельнського було канонізовано у 1623 році.

Праці[ред.ред. код]

Під час диспутів з ворогами папи римського та всієї григоріанської реформи Бруно Кельнський написав декілька праць з богослів'я. Найбільш відомі — «Тлумачення на псалми» та «Тлумачення на послання апостола Павл’а».

Джерела[ред.ред. код]

  • Philipp Woker: Brun, der heilige Bruno, Stifter des Kartäuserordens. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 3, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, S. 436 f.
  • Louf (André, O.Cist.), Saint Bruno (art.), in Documents-Episcopat (Bulletin du Secrétariat de la conférence des Évêques de France), n° 12, sept. 2001.