Бруно Кельнський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бруно Кельнський
Stbruno.jpg
Інші імена Bruno von Köln
Народився 1030
Кельн
Помер 6 жовтня 1101(1101-10-06)
Монастир Святого Стефана (Італія)
Національність німець
Проживання Німеччина, Франція
Ім'я при народженні Бруно Ґардефуст
Діяльність богослов, церковний діяч
Відомий католицький святий
Титул аристократ
Звання радник папи римського, архієпископ Реджо-ді-Калабрія
Конфесія католицтво
Батько Бруно Ґардефуст
Рід Ґардефуст

Бруно Кельнський (*1030 — †6 жовтня 1101) — німецький аристократ, церковний діяч, богослов, засновник Ордену картезіанців.

Життєпис[ред.ред. код]

Боротьба з архієпископом[ред.ред. код]

Народився у Кельні у аристократичній родині Ґардефуст. Отримав ім'я на честь батька. Замолоду навчався спочатку у Кельнській церковній школі, а згодом у Реймський. У Реймсі його було у 1055 році висвячено на священника. У 1056 році Бруно стає пріором Реймського собору. На цій посаді відстоював інтереси католицької церкви перед світською владою. Активно брав участь у диспутах щодо інвеститури, підтримував Григоріанську реформу у католицькій церкві. На цій підставі у нього виникнув конфлікт з Манасієм I, архієпископом Реймським. Проте, незабаром Бруно був вимушений утікати з міста. Він на деякий час знайшов притулок у бенедиктинському монастирі поблизу міста Молем. Згодом при підтримці прихильників папи римського Григорія VII у 1075 році Бруно стає канцлером Реймського діоцезу. Водночас Бруно Кельнський домігся усунення архієпископа Реймського з посади. Втім, остаточно його переміг у 1080 році, коли Манасій змушений був утікати до імператора Генріха IV, ворога папи римського.

Церковні кар'єра[ред.ред. код]

У 1084 році Бруно залишає усі справи й усамітнюється у монастирі Сан-Фонтен поблизу Гренобля. Почувши про прибуття сюди Бруно, монастир почали поповнювати його учні та прихильники. Тому Бруно Кельнський вирішив заснувати новий монастир. В цьому йому допоміг Уго, єпископ Гренобля. Бруно отримав землі у місцевості Шартрез (або Картез). Звідси походить назва монастиря (Велика Шартреза), а в майбутньому всього Ордена картезіанців.

Після того, як новим папою римським у 1088 році стає колишній учень Бруно — Одо де Лажері, який взяв ім'я Урбан II, Бруно Кельнського викликали до Рима. 1190 року він стає архієпископом Реджо-ді-Калабрія, особистим радником папи римського. На цій посаді він продовжує розбудову Ордену картезіанців. Засновує ще один монастир — у Калабрії, що отримав назву Святого Стефана. У 1092 році Бруно добровільно зрікся усіх своїх посад та усамітнився у нещодавно заснованому монастирі Сан-Стефано. Тут він помер 6 жовтня 1101 року.

Бруно Кельнського було канонізовано у 1623 році.

Праці[ред.ред. код]

Під час диспутів з ворогами папи римського та всієї григоріанської реформи Бруно Кельнський написав декілька праць з богослів'я. Найбільш відомі — «Тлумачення на псалми» та «Тлумачення на послання апостола Павл’а».

Джерела[ред.ред. код]

  • Philipp Woker: Brun, der heilige Bruno, Stifter des Kartäuserordens. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 3, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, S. 436 f.
  • Louf (André, O.Cist.), Saint Bruno (art.), in Documents-Episcopat (Bulletin du Secrétariat de la conférence des Évêques de France), n° 12, sept. 2001.