Бруно Ясенський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно Ясенський
Bruno Jasieński
Ім'я при народженні Wiktor Bruno Zysman
Псевдонім Бруно Ясенський
Народився 17 липня 1901(1901-07-17)
с. Клімонтув Сандомирського повіту, Польща
Помер 17 вересня 1938(1938-09-17) (37 років)
Бутирська тюрма, Москва
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Громадянство Польща
Національність єврей
Діяльність письменник
Сфера роботи художня література[d]
Alma mater Ягеллонський університет
Мова творів Польська, російська. французька
Напрямок Футуризм
Magnum opus Nuż w bżuhud
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Батько Jakub Zysmand

CMNS: Бруно Ясенський у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Бру́но Ясе́нський (пол. Bruno Jasieński; справжнє ім'я та прізвище Віктор Зисман, пол. Wiktor Zysman; *17 липня 1901 — †17 вересня 1938) — польський поет, прозаїк, співтворець польського футуризму. Останні роки життя мешкав у Москві. Заарештований під час єжовщини, страчений 17 вересня 1938.

Твори[ред. | ред. код]

Обкладинка книжечки поезій Анатоля Стерна і Бруно Ясенського «Ziemia na lewo» («Земля наліво», 1924)

З 1930 р. письменник пише російською мовою.

Афоризмом стали слова письменника, що є епіграфом до його роману «Змова байдужих»:

Не бійся ворогів – в найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – в найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство.

(Роберт Еберхардт (герой роману). «Цар Пітекантроп Останній»)

Не бойся врагов – в худшем случае они могут тебя убить. Не бойся друзей – в худшем случае они могут тебя предать. Бойся равнодушных – они не убивают и не предают, но только с их молчаливого согласия существует на земле предательство и убийство.

(Роберт Эберхардт. «Царь Питекантроп Последний»)

Фантастика у творчості Ясенського[ред. | ред. код]

Перу Ясенського належить фантастичний роман-антиутопія «Спалюю Париж» (пол. «Palę Paryż») - алегорична метафора майбутнього - був відповіддю на катастрофічні прогнози філософів, соціологів і письменників (Шпенглер, Бердяєв, Ортега-і-Гассет, в Польщі - Знанецкий тощо); викликані глибокі зміни в економічній, культурній, демографічній на порозі ХХ століття (трагедія першої світової війни, наступні економічні кризи, зростання радянської країни).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]