Александр Брюкнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александр Брюкнер
Aleksander Brückner
Aleksander Brückner 1939.jpg
Народився 29 січня 1856(1856-01-29)
Бережани
Помер 24 травня 1939(1939-05-24) (83 роки)
Берлін
Галузь наукових інтересів славістика, історія культури
Заклад Берлінський університет
Alma mater Львівський університет, Віденський університет

Александр Брюкнер — (*29 січня 1856, Бережани, Тернопільська область — †24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі Петербурзької Академії Наук.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Бережанах (Галичина, тоді Австро-Угорська імперія).

1872-1876 — вивчав філософію у Львівському університеті.

1876 — здобув докторський ступінь у Відні і того ж року приступив до досліджень зі славістики в Лейпціґу та Берліні під керування тодішнього завідуючого кафедрою славістики Берлінського університету Ватрослава Яґіча.

1877 — видав працю з «Запозичені слов'янські слова в литовській мові», яку присвятив «шанованому вчителю Августу Лескіну».

1878 — захистив у Відні ступінь габілітованого доктора і як приват-доцент почав працювати у Львові.

1881 — переїхав в Берлін, де в університеті одержав посаду доцента з слов'янських мов і літератури Берлінського університету, яку 1892 року підвищили до повної професорської. Брюкнер пропрацював в Берлінському університеті 44 роки, був далеким від політики та цілком присвятив себе науці і спілкуванню з колегами-науковсцями.

Після Першої світової війни відхилив запрошення перебратися до Варшави, Познані чи Вільна [1]. Також після виходу на пенсію він продовжив свої дослідження в Берліні.

На похоронах Александра Брюкнера в 1939 році прощальне слово сказав Макс Фасмер, він же прийняв очолювану раніш Брюкнером університетську кафедру славістики.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Поле наукової діяльності Брюкнера поряд з слов'янською філологією охоплює такі галузі, як: літературознавство, історія культури, балтістика, фольклор, дохристиянські релігії та міфологія, археологія та ін. Список його публікації вміщує понад 1800 найменувань.

У своїх дослідженнях розглядав також питання української літератури й культу­ри, проблеми польсько-українських літературних взаємин, твор­чість представників «української школи» в польській літературі.

У чис­ленних працях («Про етимологічну анархію», 1908; «Пісні польсько-руські», 1911) викорис­товував український матеріал. Підтримував контакти з українськими вченими, зокрема з Іваном Франком, який на­писав кілька рецензій на праці Брюкнера. Але до української мови ставився з погордою, применшував її вплив на польську і перебіль­шував вплив останньої на українську.

"Брікнер розкриває нові горизонти і будить нові думки. Тому тим більше дивуємся, що Брікнер в розборі цього питання не умів зберегти повної обєктивности супроти української мови. Ми цього не можем собі инакше пояснити як якоюсь ідіосинкразією супроти всього українського. А щоб дати на це доказ, вкажемо тільки на його книжку Die Slawen und der Weltkrieg… Названий твір Брікнера має політичний зміст і служить пропаганді не тільки справедливої справи польського народа, але также і неоправданих його претенсій і забаганок… Одно тільки скажемо: Події революції та боротьба і бої за політичну самостійність українського народу дали і Полякам досить доказів на те, що поставлена Брікнером в цім його творі діяґноза і проґноза в українській справі була зовсім невірна",

— писав український мовознавець Степан Смаль-Стоцький [2].

19031904 — опублікував огляди періодичних видань з етнографії та фольклору, де проаналізував також досліджен­ня Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, М.Дикарєва та інших.

В «Історії слов'янських літератур», що є першою частиною його (разом з Т.Лер-Сплавінським) книжки «Нарис з історії слов'янських літератур і літературних мов» (польською мовою, Львів, 1929), дав високу оцінку творчості Тараса Шевченка і його значення для України.

Праці (вибірково)[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]