Брянськ-Орловський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Брянськ-Орловський

Брянськ — Хутір-Михайлівський
Брянськ — Рославль I
Унеча — Брянськ
Московська залізниця
Брянське відділення
Брянськ


Сучасна будівля вокзалу

Краєвид станції
53°15′47″ пн. ш. 34°24′20″ сх. д. / 53.26306° пн. ш. 34.40556° сх. д. / 53.26306; 34.40556Координати: 53°15′47″ пн. ш. 34°24′20″ сх. д. / 53.26306° пн. ш. 34.40556° сх. д. / 53.26306; 34.40556
Рік відкриття 1868 (156 років)
Попередня назва Брянськ (з 1868)
Брянськ-Ризько-Орловський (до 1917)
Брянськ-Пасажирський (до 1930)
Тип пасажирська
Колій 13
Платформ 7
Тип платформ(и) 1 висока та 6 низьких
Форма платформи прямі
Архітектори вокзалу Душкін О. М., Скаржинський В. Ф., Шамрай Я. В.
Вулиця Річкова,
вул. Дімітрова (по пішохідному мосту)
Відстань до Києва, км 485
Відстань до Москви, км 387
Відстань до Орла, км 141
Код станції 200106 ?
Код «Експрес-3» 2000427 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Камера схову Кафе Довідкове бюро Таксофон
Мапа
Брянськ-Орловський. Карта розташування: Брянська область
Брянськ-Орловський
Брянськ-Орловський
Брянськ-Орловський на Вікісховищі

Брянськ-Орловський (Брянськ I) — вузлова залізнична станція 1-го класу Московської залізниці, Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів Брянського відділення, основний пасажирський залізничний вокзал Брянська, у Володарському районі міста.

Історія[ред. | ред. код]

Брянськ, Привокзальна слобода (1908—1910)

Станція відкрита 5 грудня 1868 року. До 1917 року станція мала назву Брянськ-Ризько-Орловський (до 1917, до 1930 року — Брянськ-Пасажирський, з 1930 року — Брянськ-Орловський.

Докладніше: Ризько-Орловська залізниця

На будівлі вокзалу встановлена меморіальна дошка на честь російського промисловця Петра Губоніна, який брав участь у будівництві залізниці Орел — Брянськ — Смоленськ — Вітебськ[1].

Будівлі вокзалу[ред. | ред. код]

Будівля вокзалу станції Брянськ-Орловський складається з двох великих частин: старої будівлі (побудована у 1952 році, архітектор В. Ф. Скаржинський, головний архітектор Олексій Душкін) та нової будівлі (побудована у 1981 році, архітектор Я. В. Шамрай).

Стара будівля вокзалу

У новій будівлі розташовані квіиткові каси на поїзди далекого сполучення, довідкове бюро, кафе, кімнати відпочинку, адміністрація та службові приміщення вокзалу. Просторий касовий зал оформлений величезним вітражем і декоративним панно-мапою на залізничну тематику.

Будівля вокзалу 1952 року

Стара будівля, в свою чергу, поділяється на кілька частин:

  • Центральний вестибюль. Сюди веде головний вхід в будівлю вокзалу з міста. У холі розташовані розклади поїздів далекого сполучення, електронне табло з часом відправлення/прибуття поїздів, відділення зв'язку, крамниці, підприємства обслуговування.
Вокзал станції Брянськ-Орловський (2014)

Навпроти виходу в місто знаходиться вхід до підземного переходу, а по його боках — два виходи на платформу № 1 (нині закриті).

  • Зал чекання — єдине діюче приміщення, яке нещодавно відремонтовано, встановлені нові сидіння. Тема оформлення залу — історія регіону. Забарвлення однієї стіни виконана на тему міста Брянська, на протилежній зображена карта Брянщини, герби старовинних міст Брянщини (Сєвськ, Трубчевськ і т. д.). Вікна-вітражі оформлені на тему храмів Брянська.
  • Зал чекання старої будівлі вокзалу — не діючий. Єдине приміщення старої частини вокзалу, не має склопакетів — залишені старі дерев'яні вікна, старі сидіння. Доступно для пасажирів немає.
  • Касовий зал приміського сполучення. Має вихід на платформу № 1, вхід до підземного переходу. Раніше мав вихід на привокзальну площу (нині — закритий).

7 вересня 2023 року, вранці, внаслідок атаки невідомими БпЛА частково пошкоджене скління будівлі залізничного вокзалу станції Брянськ-Орловський, привокзальна площа та декілька автомобілів. За інформацією ЗМІ, на час слідчих дій рух поїздів був тимчасово призупинений, будівля вокзалу була тимчасово зачинена, а околиці огороджені.[2].

Підземні переходи[ред. | ред. код]

Підземні переходи побудовані у 1954 році та сполучають між собою всі приміщення вокзалу з платформи № 2, 3, 4. У переході знаходяться камери схову й декілька крамниць.

Перехідний міст[ред. | ред. код]

Для потреб пасажирів пішохідний перехідний міст малопридатний, так як сполучає безпосередньо Привокзальну площу з житловою частиною Володарського району і має лише два проміжних виходу — до платформи № 3 та № 7.

Платформи[ред. | ред. код]

Паровоз-пам'ятник Ер-787-70

На території станції Брянськ-Орловський розташовано 7 платформ. Примикає до будівлі вокзалу платформа № 1 — висока і найбільш примітна з усіх: на ній розташований паровоз-пам'ятник Ер-787-70[3], семафор та водорозбірна колонка, що були встановлені з нагоди 60-річчя Перемоги.

П'ятивагонний дизель-поїзд АЧ2/АПЧ2

Решта платформ низькі. До платформ № 2, 3, 4 веде підземний перехід з будівлі вокзалу, до платформ № 5, 6, 7 перехід здійснюється по настилу. До платформ № 3 та № 7 є спуски з перехідного моста[4]. Платформи № 6 та 7 розташовані в огородженій зоні митного контролю: для багатьох поїздів міжнародного сполучення станція Брянськ-Орловський є першою (або останньої) зупинкою в Росії, і їх митний огляд проводився брянськими митниками.

22 липня 2020 року факт неналежного утримання пасажирських платформ залізничного вокзалу встановила Брянська транспортна прокуратура. Асфальтове покриття мало численні вибоїни, тріщини, порушення цілісності. Вимоги органу нагляду Володарський суд Брянська до ВАТ «Російські залізниці» задовольнив в повному обсязі[5].

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Приміські поїзди на станції Брянськ-Орловський

Вокзал знаходиться в стороні від головного ходу Москва — Київ, якою прямують переважна більшість вантажних поїздів, що проходять через Брянськ. Пасажирські поїзди, щоб потрапити на вокзал, відхиляються від головного входу, на що витрачається зайвий час. Можливі два варіанти заїзду на станцію Брянськ-Орловський з боку Москви: через Брянськ-Північний і Мальцівську цією лінією прямують майже всі поїзди, зміна напрямку руху не потрібна) або через Чернець і Полпінську (більш короткий шлях, але для продовження прямування в бік Києва потрібна зміна напрямку руху); так прямують лише деякі поїзди, для яких Брянськ є кінцевою станцією, зокрема фірмовий пасажирський поїзд «Іван Парістий» № 99/100 сполученням Москва — Брянськ.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Вокзал станції Брянськ-Орловський обслуговує пасажирів у приміському та далекому сполученні[6].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Петро Губонін — російський промисловець (рос.)
  2. ↑ РФ знов атакували дрони: у Ростові та Брянську є пошкодження. dw.com. 7 вересня 2023.
  3. ↑ Свод памятников архитектуры и монументального искусства России: Брянская область. — М.: Наука, 1998. — 640 с. — 4400 экз. — ISBN 5-02-011705-6 (рос.)
  4. ↑ Транспортні маршрути до станції Брянськ-Орловський (рос.)
  5. ↑ Прокуратура вимогала від РЖД ремонту платформ на вокзалі Брянськ-Орловський. bryansknovosti.ru. Процитовано 22 липня 2020. (рос.)
  6. ↑ Розклад руху поїздів по станції Брянськ-Орловський на сайті poizdato.net (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Панорами[ред. | ред. код]

1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • А • Б • В • Г • Д • Е • Є • Ж • З • І • Ї • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брянськ-Орловський&oldid=41533008