Переступень білий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бріонія біла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
Переступень білий
Bryonia alba
Біологічна класифікація редагувати
Вид:
Переступень білий (B. alba)
Біноміальна назва
Bryonia alba
L., 1753

Переступень чорноягідний[1], переступень білий, або Бріонія біла, або Нечіпай-зілля[2] (Bryonia alba) — багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових — Cucurbitaceae. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Плоди Переступня білого

Стебло повзуче з вусиками 1,5-4 метра завдовжки. Стебла чіпляються до підтримок довгими вусиками. Листки чергові, черешкові, серцеподібні, пятилопатеві, крупнозубчасті. Корінь м'ясистий, великий, всередині білий, зовні жовтуватий, часто двороздільний або трироздільний, соковитий. Квітки на довгих квітоніжках, дрібні, жовтуваті, однодомні. Цвіте рослина в червні — липні. Плоди — чорні кулясті ягоди з яйцеподібними сплющеними насінинами, соковиті спочатку зелені коли дозрівають чорні. Вся рослина шорстка від коротких волосків.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширена в Європі. Росте як бур'ян у лісах і гаях, біля жител. Раніше розводилась як декоративна рослина. Тому її можна зустріти в старих парках.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

У коренях виявлено летку олію, 23 жирні кислоти: олеїнова кислота, пальмітинова кислота, бріонілова кислота. Також виявлена смола, кумарини, сапоніни, алкалоїд бріоніцин, глікозиди бріонідин, бріонол, бріонін, бріозид, бреїн, кукурбітациди B, D, E, L, пектинові сполуки. Рослина отруйна.

Застосування[ред. | ред. код]

У медицині[ред. | ред. код]

В офіційній медицині не використовується. У народній використовується при подагрі, радикуліті, ревматизмі, невралгії, при набряклих суглобах.

У харчуванні[ред. | ред. код]

У Греції та Італії відварене в солоній воді коріння вживають як звичайний овоч. Напровесні їх викопують, миють і вимочують протягом кількох годин у холодній воді, міняючи її щогодини. Потім очищають від кори, ріжуть на шматки й нанизують на нитки, висушують про запас. Свіжі корені можна зберігати в льоху як моркву чи редьку.[3]

Найближчий родич[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bryonia alba // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Словник Бориса Грінченка.
  3. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.70