Бувере Леон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бувере Леон
фр. Léon Bouveret
Народився 1850
Сен-Жульєн-сюр-Рейссуз
Помер 1929
Громадянство Франція
Галузь наукових інтересів Терапія, Хірургія
Заклад Hôpitaux de Lyon
Відомий завдяки: Роботи в галузі хірургії, терапії, кардіології

Бувере Леон (фр. - Léon Bouveret, 1850 — †1929) — відомий французький лікар-терапевт

Біографія[ред.ред. код]

Леон Бувере народився в 1850 році в маленькому містечку Сен-Жульєн-сюр-Рейссуз (фр. - Saint-Julien-sur-Reyssouze), розташованому 70 км на північ від Ліона[1]. Його батько був лікарем, і займався вихованням і навчанням сина з раннього дитинства. Як обдарованої дитина, Леон виявив себе уже під час навчання середній школі — зокрема, він блискуче виграв шкільний академічний конкурс з латинського віршування.
Бувере почав свою медичну освіту в Ліоні, продовжив — у Парижі, де він, у 1873 році, зайняв третє місце з поміж сорока кандидатів у конкурсі на інтернатуру в Паризькому шпиталі (фр. -Hôpitaux de Paris). У 1878 році у віці 29 років, він отримав ступінь доктора і повернувся до Ліона. Там він став директором нещодавно створеної клініки медичного факультету в Ліоні, якою керував професор Рафаель Лепін (фр. - Raphaël Lépine, 18401919)[2]. У наступному році він став лікарем у шпиталі Hôpitaux de Lyon. У 1880 році Бувере був призначений доцентом (фр. - Professeur agrégé).
У 1884 році Леон Бувере зі своїми молодими колегами досліджували спалахи епідемії холери в Ардеш (фр. - Ardèche), організовували обстеження, лікування і загальний догляд за хворими на холеру. Два роки по тому Бувере і Раймонд Тріп'є (фр. - Raymond Tripier) написли книгу «Лікування тифозної гарячки холодними ваннами» — про доволі жорстий, але ефективний метод лікування, який швидко завоював визнання в Ліоні.[3]
Ймовірно, найбільшим досягненням Бувере став підручник «Лікування хвороб шлунка» (фр. - Traité des maladies de l'estomac, 1893) — ця книга залишалася визнаним медичним підручником протягом десятиліть. У цій роботі Бувере виявив себе рішучим прихильником хірургічного лікування хвороб шлунка і лікарем-новатором, який з ентузіазмом підтримував нові прогресивні хірургічні методи. З 1882 він став членом редакційного комітету журналу Lyon médicale, в якому згодом опублікував багато своїх наукових праць. Усі публікації Бувере були перекладені на німецьку мову.
Бувере перестав працювати в шпиталі Hôpitaux de Lyon в 1900 році. Проте, під час Першої світової війни він декілька разів повертався до своєї роботи в цій установі [3]. Через несприятливі обставини він ніколи не був призначений професором на факультеті. Бувере продовжував свою власну практику, яка з часом розрослася до обширних масштабів, позаяк багато колег і учнів радилися з ним про своїх власних складних пацієнтів. Леон Бувере вважався видатним діагностом.Він особисто брав участь у догляді за своїми пацієнтами, сам проводив хімічні та бактеріологічні дослідження.

Епоніми[ред.ред. код]

Публікації[ред.ред. код]

  • Les sueurs morbides. Робота на здобуття посади доцента медичного факультету в Ліоні, Paris, 1880
  • Syphilis, ataxie, cardiopathie. Paris, 1885
  • La fièvre typhoïde traité par les bains froids (спільно з Raymond Tripier) Paris, 1886
  • De la tachyardie essentielle paroxystique Revue de médecine, Paris, 1889, 9: 753-793, 837-855.
  • Traité d'emphyème Paris, 1888
  • La neurasthénie Paris, 1890; 2nd edition, 1891
  • La dyspepsie par hypersécretion gastrique (спільно з Eugène Devic) Paris, 1891
  • Traité des maladies de l'estomac Paris, 1893
  • Essai sur la pathogénie du cancer Paris, 1930

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]