Бугайчик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бугайчик | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Ixobrychus minutus Linnaeus, 1766 |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Буга́йчик (Ixobrychus minutus) — птах родини чаплевих (Ardeidae).
Довжина тіла — 40 см., дзьоб прямий тонкий, ноги короткі. У самця верх чорний, у самки й молоді — бурий.
Бугайчик поширений у Європі, Західній Азії, Африці, Австралії та на островах Мадагаскар і Нова Зеландія.
До України прилітає в березні-квітні, відлітає в жовтні-листопаді; частина птахів зимує в пониззях Дунаю і Дністра.
Прилітають бугайчики на Україну в квітні, селяться на болотах, по берегах річок, ставів. Гнізда мостять в очереті або на деревах. На зимівлю в країни Африки, Іран, Ірак відлітають у серпні-жовтні.
Живляться комахами, жабами, дрібною рибою.
У викопному стані відомий з плейстоцену.
[ред.] Галерея
-
Дорослий бугайчих під час співів у Північній Італії
[ред.] Посилання і джерела
- Назаренко Л.Ф. Бугайчик // стаття в Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 2., К., 1978, стор. 50
- Handbook of the Birds of the World 1, Lynx Edicions, стор. 425-426 (англ.)