Буги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Буги, Бугіси
Suku Bugis
Bugis Maiden.gif
Бугіська дівчина
Загальна кількість 5 млн осіб (перепис, 2000)
Найбільші розселення Індонезія Індонезія:
понад 4 млн осіб
південь Сулавесі,
схід Калімантану
Малайзія Малайзія:
0,73 млн осіб
Близькі етнічні групи Австронезійські народи
Мова бугійська
індонезійська, малайська
Релігія мусульмани-суніти
тж Анімізм, Індуїзм

Бу́ги, Бугі́си (самоназва Suku Bugis) — одна з найбільших етнічних груп Південного Сулавесі, третього за розміром острову Індонезії.

Територія проживання, чисельність, мова і релігія[ред.ред. код]

Разом зі спорідненими макасарами населяють південно-західну частину острова Сулавесі (Індонезія). Також живуть на сході Калімантану, невелика община в Сингапурі.

Чисельність бугісів в Індонезії — понад 4 млн осіб, у Малайзії — 0,73 млн осіб, невеликі групи в Брунеї, Сингапурі. Загальна чисельність — 5 млн осіб (перепис, 2000).

Розмовляють бугійською мовою, яка належить до індонезійських мов австронезійської мовної родини.

За релігією бугіси — переважно мусульмани; зберігаються також пережитки анімістичних вірувань, індуїсти тощо.

Історія, господарство і культура[ред.ред. код]

Прабатьківщиною бугісів є район озер Темпе і Сіденренг. Ці території пращури бугів заселили в сер. 2-го тис. до н.е.

В XIV —XVI ст.ст. буги створили оригінальну культуру, розвили власну писемність і національну літературу. У XVII ст. були навернуті до ісламу.

У європейській історичній літературі XVIII —XIX ст.ст. за бугісами закріпилась слава суворого і войовничого народу.

Як найчисельніша етнічна група регіону мають злачний вплив на сусідні народи.

Основні заняття — землеробство (рис, кукурудза, цукрова тростина тощо), частково тваринництво (буйволи, коні, корови, кози, вівці), морські промисли, різні ремесла, торгівля тощо.

Буги — народ стародавньої культури (мають свою писемність, фольклор, літературу тощо).

У XVII столітті бугіси були навернені в іслам.

Джерела[ред.ред. код]