Будинок Парламенту Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будинок Парламенту Японії
Diet of Japan Kokkai 2009.jpg
Розташування Токіо
Країна Японія Японія
Координати Координати: 35°40′33″ пн. ш. 139°44′42″ сх. д. / 35.675889° пн. ш. 139.744972° сх. д. / 35.675889; 139.744972
Колишні назви Будинок Імперського Парламенту Японії[1]
Архітектор Ватанабе Фукудзо
Яхасі Кеніті
Дата початку спорудження 30 січня 1920
Дата закінчення спорудження 7 листопада 1936
Ділянка &&&&&&&&&0103001.&&&&00103 001 м²[2]
Площа приміщень &&&&&&&&&&053466.&&&&0053 466 м²[2]
Тип залізобетонна будівля
Поверхи 3 наземні поверхи
1 підземний поверх
9 поверхів центральної башти
Висота крила — 20,91 м[2]
центральна башта — 65,45 м[2]
Адреса 〒100-0014
Токіо, Тійода, Наґата 1—7—1

Буди́нок Парла́менту Япо́нії (яп. 国会議事堂, こっかいぎじどう, коккай ґідзі-до, «Будинок Державної Ради») — споруда в Японії, місце проведення засідань Парламенту Японії. Розташована в урядовому кварталі Наґата району Тійода метрополії Токіо. Збудована 1936 року з залізобетону.

Історія[ред.ред. код]

Тимчасові будинки[ред.ред. код]

Планування будівництва Будинку Парламенту Японії почалося після проголошення рескрипту Імператора Мейдзі 1881 року про відкриття Парламенту[3].

1890 року, для проведення першої сесії Імперського Парламенту, з дерева спорудили перший Тимчасовий Будинок Парламенту в кварталі Касуміґасекі району Тійода. Будівля повністю згоріла під час великої пожежі в січні 1891 року, тому на час реставраційних робіт Палата перів японського Парламенту декілька місяців розміщувалася в Домі Товариства титулованої шляхти в кварталі Ямасіта, а Палата представників — в корпусі Імперського інженерного університету в місцевості Тораномон[3].

1894 року, під час японсько-китайської війни, коли фактична столиця Японії була ненадовго перенесена до Хіросіми, Парламент засідав у Тимчасовому Будинку на території Хіросімського замку[3].

1891 року, на місці першого Тимчасового Будинку Парламенту в кварталі Касуміґасекі, було збудовано другий. Він згорів 1925 року, але був відреставрований за 3 місяці. До 1936 року цей Будинок виконував роль головної Зали засідань японських парламентарів[3].

The First Japnese Diet Hall 1890-91.jpg The Second Japnese Diet Hall 1891-1925.jpg Japanese Diet Hall Design by Fukuzo Watanabe.jpg Japanese Diet Hall Dedication Ceremony.jpg
1-й Тимчасовий Будинок
(18901891)
2-й Тимчасовий Будинок
(18911936)
Проект Ватанабе
(1919)
Церемонія відкриття
(1936)

Постійний будинок[ред.ред. код]

1886 року, для будівництва постійного Будинку Парламенту, було створено тимчасовий Відділ будівництва[4] при Кабінеті Міністрів Японії. 1887 року рада Кабміну виділила земельну ділянку для парламентського будинку в кварталі Наґата, проте відклала на майбутнє питання проектування і фінансування будівництва. 1899 року Інспекційний комітет з будівництва Парламенту[5]здійснив перевірку ділянки, провів аналіз ґрунтів та будівельних матеріалів. Однак роботи затягнулися через жваві дебати японської громадськості всіх рівнів щодо архітектурного стилю майбутньої споруди та способів її будівництва[3].

1917 року уряд створив новий Інспекційний комітет з будівництва Парламенту при Міністерстві фінансів Японії й наступного року виділив кошти на проектування. Після тривалих обговорень було вирішено провести загальнонаціональний конкурс на найкращий проект Будинку. Архітектором мусив бути лише японець, а всі будівельні матеріали повинні були бути лише японськими. 1919 року, в результаті двохетапного конкурсу, перемогла робота Ватанабе Фукудзо. Проте її використали лише як орієнтир, а будівництво розпочали за проектом архітектора Яхасі Кеніті, урядовця Міністерства фінансів[3].

Роботи над Будинком Парламенту стартували 1920 року і тривали 17 років. В них було зайнято близько 2,54 мільйонів працівників[2]. Витрати на будівництво склали 257 мільйонів єн[2]. 7 листопада 1936 року будівля була завершена і відкрита урочисто в присутності перших осіб держави[3].

Опис[ред.ред. код]

Правий вхід до Палати радників.
Зала засідань Палати представників.

Будинок Парламенту Японії — прямокутна в плані залізобетонна триповерхова будівля, облицьована ззовні гранітом. Вона виконана у так званому «новому стилі»[6]. Крайні башти Будинку мають чотири поверхи, а центральна башта — дев'ять. Загальна площа будівлі становить 53 466 м². В лівій частині Будинку засідає Палата представників, а в правій частині — Палата радників. Кожна з частин будівлі має окремий вхід. Центральний вхід розташований під центральною баштою. Він використовується лише в особливих випадках — під час відкриття нових сесій Парламенту, прийняття нових депутатів обох Палат після загальнонаціональних виборів або прийому іноземних гостей високого рангу. Будинок має 390 великих і близько 60 малих кімнат. Загальна довжина коридорів становить 4,64 км. Усі деталі інтер'єру та екстер'єру будівлі виготовлені японськими майстрами з японських будівельних матеріалів[3].

Зали засідань обох Палат знаходяться на другому поверсі Будинку — в правій і лівій частинах. Площа кожної зали становить 743 м². Сидіння депутатів розташовані півколом довкола катедри для виступів. Усі місця іменні, закріплені за конкретними парламентарями. За катедрою розміщується сидіння голови Парламенту, а ліворуч від нього — сидіння генерального секретаря. Перед місцем голови, по обидва боки від нього, розташовані сидіння міністрів Кабінету Міністрів, за якими знаходяться місця для їхніх помічників та службовців. В центральній фасадовій частині зали Палати радників розміщено крісло для Його Величності Імператора, яке використовується під час відкриття сесій Палати. Місця слухачів та преси розташовані на третьому поверсі[3].

Обидві Палати також мають кімнати для своїх комітетів: Палата представників — 16, а Палата радників — 18. Проте половина комітетів засідає у окремому корпусі, збудованому поруч із Будинком Парламенту[3].

У західній частині третього поверху центральної башти, до якої з центрального входу ведуть парадні сходи, розташована кімната для відпочинку Імператора. Нижче неї, на другому поверсі, знаходяться кімната міністрів, в якій відбуваються наради Кабінети міністрів під час відкриття парламентських сесій[3].

На захід від Будинку Парламенту розташовано три Депутатські будинки, де кожен депутат має власний окремий робочий кабінет. На сході, перед фасадом Будинку, споруджено Парламентський сад. В північній частині розташовані Національна парламентська бібліотека Японії та Зала конституційної політики, в якій зберігаються матеріали, присвячені історії розвитку японського парламентаризму[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 帝国議会議事堂, てこくぎかいぎじど, тейкоку ґікай ґідзі-до, «Будинок Імперської Ради».
  2. а б в г д е Короткі відомості про Будинок Парламенту Японії // Офіційна сторінка Парламенту Японії
  3. а б в г д е ж и к л м н Будинок Парламенту Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  4. яп. 臨時建築局, りんじけんちくきょく, ріндзі кенткіку-кьоку.
  5. яп. 議院建築調査会, ぎいんけんちくちょうさかい, ґіїн кентіку тьоса-кай.
  6. яп. 近世式, きんせいしき, кінсей-сікі.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]