Будинок дивних дітей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Будинок дивних дітей» (англ. Miss Peregrine's Home for Peculiar Children) — книга американського письменника і сценариста Ренсома Ріггза, що вийшла у 2012 році. Жанр - містика, головні відомості - 432 сторінки, ілюстрації чорно-білі(зібрані самим автором).У 2014 році вишла друга книга із цієї серії, яка називається "Hollow City".

Сюжет[ред.ред. код]

Якобу, його дідусь з дитинства розповідав дивні історії, про чудовиськ, таємничий острів та про дивних мешканчів цього далекого острову і він вірив у них. Вірив доти поки усі навколо не почали його переконувати, що це лише вигадки, що чудовиська, це фашисти, острів з будинком, це дитячий будинок для біженців, а його мешканці - євреї. Все наче б то стало на свої місця і казки із жахливими та прекрасними сюжетами перестали хвилювати Якоба. Але один момент змінив його життя. Одного вечора він знайшов свого дідуся мертвим у лісі і коли підняв голову то перед його очима було страшне обличчя із багатьма язиками - те саме чудовисько із дідусевих казок. За порадою психіатра Якоба відпустили(разом з батьком) на той самий острів про який розповідав дідусь. Там він знайшов руїни дитячого будинку і у місцевих жителів Якоб дізнався, що під час Другої Світової Війни острів бомбардували ,одна бомба потрапила прямо до будинку, усі його жителі загинули. Але з цього історія тільки починається... Одного дня він побачив на згарищі старого будинку, дівчину, то була дівчина із старих дідусевих фотографій. Вона злякалася, коли побачила незнайомого хлопця і кинулася тікати через болота, Якоб кинувся за нею. Ема(так звали дівчину) шкурнула у курган і хлопець забіг туди ж, але дівчини там уже не було. Здивований цим фактом, адже вихід звідти був лише один, Якоб вирішив усе покинути та піти до готелю де його чекав батько. Та коли він прийшов до готолю то не знайшов ні свого батька, ні своїх речей, ні знайомих обличь, замість машин по вулиці їздили вози. Він потрапив до 3 вересня 1944 року..... Його спіймала та сама дівчина і відвела до будинку дивних дітей де була директором місіс Сапсан(вона могла перетворюватися на птаха). То була часова петля, яку створила сапсан, аби діти були у безпеці. Кожного дня він повертався до цього дивовижного місця, отримував відповіді на свої запитання і врешті решт закохався у Ему. Якоб дізнався, що кожен із цих дітей має унікальні таланти і він не виключення. Якоб так само, як і його дідусь бачив чудовиськ(для усіх інших вони були невидемі, окрім їхніх тіней) та тварюк. Через деякий час він дізнався, що усе його життя за ним стежили ті тварюки, чекаючи поки він проведе їх до часової петлі. Так і сталося і йому та дивним дітям довелося власно руч боротися із чудовиськом, але коли вони йому протистояли, тварюка викрав місіс Сапсан та місіс Коноплянку. Їм вдалося врятувати свою директрису, але її подругу ні, тварюки забрали її. Та під час усих цих подій часова петля розв'язалася і місіс Сапсан не змогла перетворитися на людину, аби допомогти своїм вихованцям. Діти вирішили відправитися до інших петель, аби попередити про небезпеку та попросити про допомогу.. На цьому історія першої книги завершується...

Екранізація[ред.ред. код]

Планується екранізація у 2015 році, у США. Режисер - Тім Бартон.

Посилання[ред.ред. код]