Будинок розпусти
Буди́нок розпу́сти, публі́чний будинок, борде́ль — місце для організованого утримувачем такого будинку заняття проституцією.
У багатьох країнах утримання публічних будинків є кримінально караним діянням, що, однак, не означає їх відсутності. У ряді країн вони мають офіційний статус.
Зміст |
Історія [ред.]
Публічні будинки відомі в історії протягом багатьох століть. У 1862 році при розкопках Помпеї був виявлений давньоримський Лупанарій (від лат. Lupa — вовчиця, блудниця). Пізніше він був перетворений на музей в рамках загального музейного комплексу Помпеї. Помпейский Лупанарій був знову відкритий для туристів після реставрації влітку 2006 року [1].
Законність [ред.]
У більшості європейських країн борделі були незаконними після Другої світової війни. У Франції заборонені публічні будинки в 1946 році [2].
В Італії публічні визнані незаконними в 1959 році.
Нідерланди одна з країн з найліберальнішою політикою проституції у світі, і, як така, вона приваблює секс-туристів з багатьох інших країн. Амстердам відомий своїм кварталом червоних ліхтарів.
Найбільше борделів у Європі знаходиться в Кельні, Німеччина.
У деяких країнах, таких як Австралія, борделі є юридично регульованими, однак на ряду з ними співіснують неофіційні публічні будинки. За даними на 2009 рік приблизно лише 10% сексуальних послуг надаються в офіційних борделях [3].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Розкопки в Помпеях: влітку тут стало ще цікавіше — відкрито античний бордель (рос.)
- ↑ Peter Allen, Sleeping with the enemy: How 'horizontal collaborators' in Paris brothels enjoyed a golden age entertaining Hitler's troops, Daily Mail, 1 May 2009 (англ.)
- ↑ Queensland sex industry still largely illegitimate, Brisbane Times (англ.)
