Будневич Віктор Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будневич Віктор Георгійович
Основна інформація
Дата народження 1889
Дата смерті 20 жовтня 1957(1957-10-20)
Професії оперний співак
Освіта Музично-драматична школа Миколи Лисенка (1914) і Київська консерваторія (1916)
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d]
Режисер В.Г. Будневич ( перший ряд,  крайній праворуч) з диригентом В.Й.Пірадовим і вокальним складом опери " Кармен". Харківський театр опери та балету

Будневич Віктор Георгійович (*1889,с. Мечеть, Полтавської губернії Російської імперії — †20 жовтня 1957, Чернівці) — український співак (баритон), заслужений артист УРСР1930)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Музично-драматичній школі ім. М. Лисенка (1912—1914; клас В. Астаф'євої)[2], учень професора Муравйової О.О., закінчив Київську консерваторію (1916, клас В. Цвєткова).

У 1917-18 роках — соліст Казанської, 1918-20, 1921-22 роках— Одеської, 1920-21 — Ростовської, 1923-24 — опери С . Зиміна (Москва), 1924-25 — Свердловського, 1925-26 — Київського, 1922 -23, 1927-51 роках — Харківського театрів опери та балету. Чоловік співачки Харківської державної столичної опери Катерини Миколаївни Копйової (1895-1930)[3].

Вокальні та режисерські досягнення[ред. | ред. код]

Володів досить сильним і красивим голосом широкого діапазону, що дозволяв йому співати навіть басові партії[4].

Партії: Остап («Тарас Бульба» Лисенка), Ігор («Князь Ігор» Бородіна), Сусанін ( «Життя за царя» Глинки) , Демон, Віндекс («Демон», «Нерон» Рубінштейна), Онєгін, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського) , Грязной («Царева наречена» Римського-Корсакова), Мельник («Русалка» Даргомижського), Ескамільо («Кармен» Бізе), Сен-Брі («Гугеноти» Мейєрбера), Телль («Вільгельм Телль»  Россіні), Амонасро («Аїда» Верді) [5].

Відомі партнери: Копйова К., Гужова В., Кипоренко-Доманський Ю., Литвиненко-Вольгемут М., Паторжинський І, , Левицька А., Рейзен М.

У №2 "Театральної декади" за 1934 рік , С.4, розміщена рецензія Ю. Жегала на оперу «Кармен» в Харківському театрі опери та балету (постановка Липицького, оформлення Хвостова, актори – Левицька, Будневич, Кипоренко-Доманський)[6]

Диригенти: Штейнберг Л., Пазовський А., Тольба В., Пірадов В.

У концертах виконував романси українських композиторів, зокрема Миколи Віталійовича Лисенка, на вірші поета.На польській фірмі «Сирена» у 1912 році записав кілька українських народних пісень («Без тебе, Олесю», «Ой не шуми, луже», «Ой я нещасний», «Сонце низенько» та ін. ).

З 1940 року — режисер, з 1946 року — головний режисер Харківського театру опери та балету (нині — Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка) . В 1945 році на сцені Харківського театру опери та балету імені Миколи Віталійовича Лисенка поставив оперу М. Вериківського «Наймичка» за однойменними творами Тараса Шевченка.

Режисер вистав: «Наймичка» М. Вериківського (1945), «Кармен» Ж. Бізе (1947), «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (1949), «В бурю» Т. Хрєнникова (1950), «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського (обидві – 1951).

Художній керівник Чернівецької філармонії (1951— 1957)(нині — Чернівецька обласна філармонія імені Дмитра Гнатюка).

Наприкінці 20-х років ХХ сторіччя подружжя співаків Харківської державної опери — баритон В.Г.Будневич (1889-1957) та мецо-сопрано К.М.Копйова (1895-1930) стало кумирами харківського фізика та завзятого театрала Милославського Кирила Євгеновича , творчості яких він присвятив декілька своїх альбомів та сторінки у монографії до 40 річчя Харківського театру опери та балету (1965)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Будневич Віктор Георгійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 
  2. Бол-Бя. Шевченківський словник. У двох томах. Том 1.. izbornyk.org.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 
  3. Копйова Катерина Миколаївна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 
  4. Čepalov, Oleksandr I. (2012). Zapiski "prizraka opery". Charʹkov: "Zolotye Stranicy". ISBN 978-966-400-257-5. OCLC 844075697. 
  5. Lysenko, Ivan (1997). Slovnyk spivakiv Ukraïny. Kyïv: Vyd-vo "Rada". ISBN 966-7087-11-5. OCLC 39607938. 
  6. Театральна декада, 1934, №2. Літературно-мистецькі журнали Харкова першої третини ХХ ст. (укр.). 15 жовтня 1934. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. 
  7. Myloslavsʹkyĭ, Kyrylo I︠E︡vhenovych; Ivanovsʹkyĭ, Pavlo Oleksiĭovych; Shtolʹ, Halyna Volodymyrivna (1965). Kharkivsʹkyĭ derz︠h︡avnyĭ akademichnyĭ teatr opery ta baletu im M.V. Lisenka. (Russian). Kiev: Mistet︠s︡tvo. OCLC 19476292. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 

Література[ред. | ред. код]