Буквиця (типографія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ініціальна буква «П», «Острозький буквар», 1578 р.

Буквиця або Ініціал (від лат. initum — початок) — більша від загальнотекстових початкова буква розділу тексту (глави, параграфу, абзацу) в рукописних і друкованих текстах. Це зазвичай буква з письма з більшим кеглем, яка починає текст книги чи розділу і здебільшого займає два, три і більше рядків тексту.[1]

Буква ця часто буває мистецька, розмальована та орнаментована різними декоративними елементами. Вживають такі літери для підкреслення та прикрашання друку. В таких випадках буквиця пишеться прописною чи готичною початковою буквою.[1]

По відношенню щодо абзацу розрізняють:

  • буквиця винесена вгору (англ. Up Cap)
  • буквиця втоплена (англ. Drop Cap)
  • буквиця обтравлена текстом (англ. Contoured Drop Cap)

В інкунабулах ініціали або ж буквиці пробували друкувати в два кольори. Але частіше для них і книжкових мініатюр залишали пусті місця. Друкували здебільшого чорний каркас буквиці або гравюри, а ілюмінатори (художники) їх пізніше розмальовували.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Богацький Павло. Мала Літературна Енциклопедія, Сідней 2002 ISBN 0-908168-12-8

Див. також[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.