Букреєв Борис Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Якович Букреєв
Букреєв Б.jpg
Народився 5 вересня 1859(1859-09-05)
Льгов
Помер 2 жовтня 1962(1962-10-02) (103 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів математика
Alma mater Київський університет
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Букреєв Борис Якович (*24 серпня (5 вересня) 1859(18590905), Льгов — †2 жовтня 1962, Київ) — український математик; член АН УРСР, професор Київського університету та Київського політехнічного інституту, засновник і активний діяч Київського математичного товариства, член Московського математичного товариства.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 5 вересня 1859 року у місті Льгові Курської губернії (тепер Курської області Росії) в родині штатного доглядача Льговського повітового училища Я. В. Букреєва.

Закінчив з срібною медаллю курську класичну гімназію, де з другого класу отримував стипендію, засновану льговским поміщиком Г. М. Чубаровим. Під впливом учителя математики гімназії В. Р. Домбровського у Бориса рано проявилися математичні здібності. У 1878 вступив на фізико-математичне відділення факультету природничих наук Київського університету Святого Володимира. У 1880 році його студентська робота «Геометрична теорія руху незмінної плоскої фігури у своїй площині» була удостоєна Великої золотої медалі. Закінчивши університет в 1882 році, був залишений при ньому для підготовки до професорського звання. З 1884 по 1886 рік викладав геометрію на Вищих жіночих курсах. В 1886 році, після здачі магістерського випробування, отримав звання приват-доцента по чистій математиці і в 1887 був допущений до читання лекцій з теорії функції. Навесні 1887 року після захисту магістерської дисертації «Про розкладання трансцендентних функцій на приватні дроби», був відряджений за кордон, де займався теорією функцій у Фукса і Веєрштраса, теорією чисел у Кронекера, математичною фізикою у Гельмгольца. Після повернення в 1889 році захистив докторську дисертацію «Про фуксові функції нульового рангу з симетричним основним полігоном» і зайняв кафедру чистої математики в університеті святого Володимира.

Педагогічна діяльність Бориса Букреєва не обмежувалася університетом. Він був професором у Київському політехнічному інституті, з 1906 року викладав математику на Київських вищих жіночих курсах, очолював кафедру геометрії в Київському вищому інституті народної освіти та в Фізико-хіміко-математичному інституті, деякий час — сектор геометрії в Математичному інституті АН УРСР, був засновником і активним діячем Київського математичного товариства, з 1893 — почесним, а потім найстарішим членом Московського математичного товариства.

Могила Бориса Букреєва

Помер 2 жовтня 1962 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 9)

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Один з перших в Україні продовжувачів і популяризаторів ідей геометрії М. Лобачевського. Основоположник київської школи геометрії. Досліджував також питання диференціальної геометрії, теорію рядів, варіаційного числення.

Значний внесок зробив у історію математики, опублікувавши нариси про життя і діяльність В. П. Єрмакова, М. Г. Ващенко-Захарченко, Г. Монжа та інші. Один з членів-засновників Київського фізико-математичного товариства.

Його перу належать 15 монографій та понад 100 наукових статей. Основні праці:

  • «Курс застосування диференціального та інтегрального числень до геометрії елементами теорії поверхні» (1900);
  • «Вступ до варіаційного числення» (1930);
  • «Неевклідова планіметрія в аналітичному викладі» (1947).

Нагороди, звання[ред.ред. код]

Борису Букреєву була присуджена медаль, випущена на честь 250-річчя з дня народження Леонарда Ейлера.

Нагороджений орденами Леніна (1953) та Трудового Червоного Прапора (1959).

Заслужений діяч науки УРСР (з 1941 року)[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • В. О. Жадько. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. стор. 132;
  • Добровольский В. А. Старейший профессор советской высшей школы // Вестник высшей школы. −1959. — № 8. — С. 64 — 68;
  • Грацианская Л. Н. Борис Яковлевич Букреев: К 100-летию со дня рождения // Математика в школе. — 1960. — № 2. — С. 83 — 85;
  • Шуль В. Профессор в 30 лет // Курская правда. — 1967. — 19 авг.;
  • Украинская советская энциклопедия. Т.2.- Киев,1980. — С. 146;
  • Лагутич М. С. — Льговские истории — Льгов, 2001 — С. 204 — 206;
  • Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

Джерела[ред.ред. код]