Букінгемський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 51°30′03″ пн. ш. 0°08′31″ зх. д. / 51.50083° пн. ш. 0.14194° зх. д. / 51.50083; -0.14194

Букінгемський палац, сучасний вигляд (2009)

Букінге́мський пала́ц (англ. Buckingham Palace) — палац, офіційна лондонська резиденція британських монархів і найбільший за розмірами з діючих королівський палац у світі.

Загальні дані[ред.ред. код]

У теперішній час Букінгемський палац є резиденцією королеви Великобританії Єлизавети II.

Букінгемський палац розташований навпроти вулиці Пел-Мелл. На майданчику перед центральним входом до палацу на невеликому узвишші стоїть білий мармуровий з позолотою пам'ятник на честь королеви Вікторії.

Букінгемський палац обіймає територію в 20 га, з яких 17 зайняті Королівськими садами.

З історії будівництва[ред.ред. код]

Початково Букінгемський палац був відомий як будинок Букінгема, зведений для герцога Букінгемського в 1703 році.

У 1762 році його було придбано королем Георгом III для його приватної резиденції, адже Сент-Джеймський палац перестав влаштовувати його через розміри і зовнішній вигляд. Упродовж наступних 75 років архітектори Джон Неш та Едвард Блор прибудували три флігелі довкола центрального корпусу будівлі палацу. Вартість будівництва сягнула 700 000 фунтів — астрономічної в ті часи суми — за рахунок використання таких розкошів, як 500 блоків каррарського, найдорожчого з прожилками, мармуру.

Букінгемський палац, 1909 рік

Головною резиденцією британських королів Букінгемський палац було офіційно оголошено за три роки після зведення — у 1837 році під час вступу на престол королеви Вікторії в 1837 році. Са́ме за її правління зроблені останні великі доповнення до зовнішнього вигляду палацу і прилеглої території — зокрема, прибудова ще одного флігеля і перенесення колишньої парадної брами Мармурової Арки (Marble Arch) на її теперішнє місце знаходження в Ораторському закутку в Гайд-парку.

У Букінгемському палаці в 1841 році народився британський король Едуард VII і тут же помер у 1910 році.

За правління Єлизавети ІІ, у теперішній час, на два теплих місяці року (серпень і вересень) вона покидає Букінгемський палац. Саме в цей час парадні покої відкривають для відвідування охочими — за цей період палац відвідують близько 30 000 гостей (дані сер. 2000-х років).

Зараз у палаці містяться басейн, кінотеатр і своє власне поштове відділення.

Опис інтер'єру[ред.ред. код]

Початковий григоріанський інтер'єр включав штучний мармур та лазуровий і рожевий ляпіс.

У 1853 році було обладнано велику бальну залу.

За правління короля Едуарда VII (роки правління — 190110) внутрішню остановку Букінгемського палацу було змінено з канонами пануючої тоді французької Belle Époque, надавши інтер'єру кремові і золотаві кольорові тони. Численні маленькі приймальні і покої було обставлено в китайському стилі меблями з королівського палацу в Брайтоні та з палацу Карлтон-Хаус.

У теперішній час у палаці близько 600 кімнат. Тут міститься дуже велика картинна галерея з роботами Рембрандта, Рубенса та інших визнаних світових майстрів образотворчого, монументального і декоративного мистецтва. У Букінгемському палаці також значна колекція севрської порцеляни, антикварні французькі та англійські меблі.чудово

Цікаві традиції та факти, пов'язані з Букінгемським палацом[ред.ред. код]

Зміна караулу, 12 червня 2005 року
  • За загальним правилом, лише під час перебування британської королеви в палаці, на даху гордо майоріє королівський штандарт Юніон Джек.
  • Напевно, найвідоміша традиція, яка стала своєрідною візитівкою Лондона і приваблює сотні туристів щодня, пов'язана з охороною палаца — придворним дівізіоном, що складається з полку гвардійської піхоти і Королівського конно-гвардійського полку — щодня об 11:30 від квітня до серпня відбувається зміна караулу (в решту днів року церемонія відбувається через день), яка являє яскраве дійство з чітко виписаним сценарієм.
  • Один із головних будівничих Букінгемського палацу — Едвард Блор є також автором Воронцовського палацу в Алупці (Крим, Україна).
  • Збереглись свідчення, що Джон Неш, будучи придворним будівничим, полюбляв «освоювати» кошти, будуючи похапцем і з сумнівною якістю — так, при вступі на престол королеви Вікторії в 1837 році, тобто за 3 роки після зведення будівлі, в ній майже неможливо було проживати, адже більшість із близько тисячі вікон палацу елементарно не відчинялися.
  • Королівські сади Букінгемського палацу, також переобладнані Джоном Нешем, а також Вільямом Ейлтоном, є найбільшими приватними садами Лондона. Вони також обмежено бувають відкриті для відвідування. У Королівських садах є став і штучні водоспади. Картину природної ідилії доповнюють фламінго, що призвичаїлися навіть до гулу королівських гелікоптерів, які раз-по-раз пролітають над територією Букінгемського палацу.

Посилання[ред.ред. код]