Булава (зоологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Булава (значення).

«Булава» (англ. club — кийок або spikes, якщо мова про шипи, рідше називають Моргенштерн) — біологічна аналогія, кісткові нарости (остеодерми) на кінці хвоста тварини. Траплялися у викопних тварин: динозаврів (анкілозаврових, стегозаврів, завроподів Shunosaurus та Spinophorosaurus), гліптодонтових ссавців (Glyptodontidae) та сухопутних черепах міоланій. У всіх цих груп, імовірно, служили для завдання ударів, щоб захищатися від хижаків або у внутрішньовидовій конкуренції.

Анкілозавр та його характерна булава.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arbour, Victoria M.; Zanno, Lindsay E. (17 січня 2018). The evolution of tail weaponization in amniotes. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. The Royal Society. 285 (1871): 20172299. doi:10.1098/rspb.2017.2299. ISSN 0962-8452.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Булава_(зоологія)&oldid=41647384