Булатов Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Сергійович Булатов
Дмитро Сергійович Булатов
Дмитро Булатов у березні 2014

Нині на посаді
На посаді з 27 лютого 2014
Президент   Олександр Турчинов (в.о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Равіль Сафіуллін

Народився 13 серпня 1978(1978-08-13) (36 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія безпартійний

Дмитро́ Сергі́йович Була́тов (* 13 серпня 1978, Київ) — український політик і громадський активіст. Чинний Міністр молоді та спорту України27 лютого 2014). Один із лідерів Автомайдану, голова правління громадської організації «Соціально відповідальне суспільство».

Біографія[ред.ред. код]

Випускник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Закінчив Факультет електроніки у 2001 році, за фахом інженер мікроелектроніки та напівпровідникових приладів.

З 1998 по 2014 рік мав бізнес та працював на керівних посадах державних і приватних компаній. Був директором ПП «Центр-К» (1998—2003, готельний бізнес), керівником групи компаній «Q-Service» (2003—2007, маркетинг, реклама та дизайн), заступником керівника групи компаній «Ітера» (2007—2008, будівництво), директором ТОВ «Промлогістика» (2008—2009, металургія), директором ТОВ «Торгово-Промисловий Холдинг» (2009—2010, торгівля нафтою і газом). Паралельно вів консалтингову діяльність у галузі маркетингу, реклами та продажів. З 2010 по 2013 рік був власником автоцентру «Стольник», однак після певних подій бізнес-справи пішли гірше, і Булатов став займатися лише консалтингом[1][2][3].

З травня по жовтень 2010 працював директором Інституту з проектування підприємств рибного господарства та промисловості «Укррибпроект» та в Державниому комітеті рибного господарства України при Міністерстві аграрної політики України. За півроку вивів інститут зі збиткових у прибуткові[4].

Займався вейкбордингом, брав участь у всеукраїнських змаганнях з цього виду спорту[5].

На початку 2013 року створив громадську організацію «Соціально відповідальне суспільство». Разом з Українським форумом благодійників ця організація започаткувала Національний рейтинг благодійників[6]. У квітні 2013 був одним з організаторів акції з демонтажу точок з продажу алкоголю в київському парку Дружби народів[7]. У вересні 2013 Булатов агітував за заборону проведення алкогольних фестивалів на спортивних майданчиках[8].

Після того, як син Дмитра Булатова 12-річний Денис впав у відкритий каналізаційний люк, Дмитро разом з іншими активістами взявся за цю проблему. Створена ним організація протягом осені 2013 року власним коштом встановлювала на небезпечні відкриті люки у містах України власноруч виготовлені Булатовим та працівниками його СТО захисні металеві решітки та склопластикові кришки[2][9]. Булатов разом з іншими громадськими активістами неодноразово виступав у ЗМІ з закликами встановлювати склопластикові кришки, оскільки вони дешевші та їх не приймають у металобрухт, та провів прес-конференцію з цієї тематики[10][11][12][13].

Одружений, батько трьох дітей[1].

Автомайдан[ред.ред. код]

Дмитро Булатов на Євромайдані, лютий 2014

30 листопада 2013 р. дізнавшись про силовий розгін Євромайдану, Дмитро Булатов разом з другом Олексієм Гриценком вирішили організувати автопробіг Києвом, щоб залучити людей до протесту. В перший же день в акції взяли участь близько 300 автомобілістів, деякі з яких були друзями Булатова, решта — сторонні люди, які вирішили або яких переконали долучитися. Вранці 1 грудня Булатов з іншими учасниками акції (зокрема, Сергієм Поярковим, Андрієм Дзиндзею, Сергієм Кобою) зустрілися біля пам'ятника засновникам Києва. Там учасники нового руху домовилися між собою про розподіл обов'язків, що стало початком Автомайдану[3].

Булатов був організатором та брав участь у більшості акцій «Автомайдану», зокрема, в поїздках на Межигір'я[14], візитів до ряду інших високопосадовців[15] та до командира роти «Беркуту»[16], а також у блокуванні «Беркуту» в Святошинському районі Києва[17].

На думку Дмитра, «Автомайдан є найефективнішим способом протидії владі та захисту здоров'я людей і їх законних інтересів»[18].

Викрадення[ред.ред. код]

23 січня 2014 року, під час подій Єврореволюції в Україні активісти «Автомайдану» заявили про несподіване зникнення Дмитра Булатова. Востаннє на зв'язок він виходив увечері 22 січня. 23 січня, приблизно о 4 годині ранку співробітники «Беркута» затримали як мінімум 15 активістів «Автомайдану», які патрулювали 17-у лікарню в Києві, і розбили дев'ять автомобілів.

Автомайдан оголосив винагороду в розмірі 10 тисяч доларів тому, чия інформація допоможе знайти Дмитра Булатова і врятувати йому життя. Згодом цю суму збільшили до 25 тисяч доларів[19].

30 січня Дмитро Булатов вийшов на зв'язок із друзями і повідомив, що його викрали і катували невідомі, які розмовляли із російським акцентом. Після тривалих катувань його вивезли за місто і викинули з машини. Дмитро зміг добратись до села Вишеньки Бориспільського району та попрохати допомогу[20]. Того ж дня Дмитро був госпіталізований до клініки «Борис», де йому була надана медична допомога.

За словами Петра Порошенка, Дмитро Булатов[21], Олександр Данилюк і Олексій Гриценко[22] (учасник Автомайдану) були внесені МВС в список для орієнтування по прізвищам та фото, який був помічений в прикордонників при перетині кордону[23]. 2 лютого Шевченківський районний суд міста Києва відмовився задовольнити клопотання слідства про арешт Дмитра Булатова[24]. Того ж дня Булатов відбув на лікування до Литви транзитом через Ригу[25]. Після лікування Булатов поїхав до Німеччини, де він мав родичів[26]. 24 лютого Дмитро Булатов повернувся до України[27].

Політична кар'єра[ред.ред. код]

27 лютого 2014 призначений міністром молоді та спорту України в уряді Арсенія Яценюка.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Три версии похищения Дмитрия Булатова [Видео — KP.UA]
  2. а б Європейська столиця: У Києві у відкриті люки падають вже навіть … двірники — iBud.ua
  3. а б Булатов: «Меня предупреждали…» — LB.ua (рос.)
  4. Министры без опыта. С какими сложностями столкнулись Бурбак, Булатов, Нищук и Шеремета — Фокус (рос.)
  5. DNEPR OPEN CUP 2011. Отчет — Школа вейкбординга Дмитрия Массалова (рос.)
  6. Національний рейтинг благодійників
  7. ГЭНДЭЛЫК — ДАВАЙ ДО СВИДАНЬЯ — Kievkayaks.com (рос.)
  8. Заява громадських організацій щодо ситуації навколо проведення алкогольних фестивалей на спортивних майданчиках — Чинність закону
  9. В Україні закривають люки саморобними решітками — Укрінформ
  10. В Україні знайшли альтернативу металевим каналізаційним люкам — ТВі
  11. Активисты взялись обезопасить открытые люки столицы — Подробности
  12. Активісти беруться закривати небезпечні люки — ZIK
  13. Обережно, люки! Точніше їхня відсутність! «Абзац!» 28.10.2013 — Абзац!
  14. Репресії тривають! Організатора Автомайдану викликають на допит — 7 днів
  15. Активісти Автомайдану склали список 25 чиновників, яких провідають — 7 днів
  16. Автомайдан рушив до будинку командира «Беркута» — 7 днів
  17. Про несмиренне ненасильство — Критика
  18. Дмитрий Булатов: Автомайдан — единственный способ достучаться к самым крутым негодяям страны — delo.ua
  19. Дружина Булатова заявила про зникнення чоловіка / ТСН, 27 січня 2014
  20. Булатов розповів, що його розпинали і відрізали вухо
  21. МВС. Реєстр осіб, які переховуються від влади. Булатов Дмитро Сергійович
  22. МВС. Реєстр осіб, які переховуються від влади. Гриценко Олексій Анатолійович
  23. МВС оголосило Булатова, Данилюка та Гриценка у розшук
  24. Суд відмовився заарештовувати Булатова. Він їде лікуватися за кордон, — Порошенко — Коментарі
  25. Кличко: Булатов відправився на лікування до Литви — УНІАН
  26. Булатов вирушає до Німеччини — Українська правда
  27. Булатов повернувся до України — Тиждень.ua

Посилання[ред.ред. код]